7 жовтня Печерський районний суд Києва відправив під арешт екснардепа Сергія Пашинського. Таким чином суд задовольнив клопотання ДБР.
Геннадій Дубов, адвокат Столичної колегії адвокатів, у коментарі «Слово і Діло» прокоментував обрання Пашинському відповідного запобіжного заходу.
Правозахисник звернув увагу на низку питань, які має розглянути суд під час визначення міри запобіжного заходу обвинуваченому.
«При визначенні запобіжного заходу суд вивчає два блоки питань - перший це обгрунтованість підозри, і другий - наявність ризиків, які свідчать про те, що особа може ухилитися від слідства, перешкодити його проведенню, впливати на свідків, знищувати речові докази. Якщо говорити про першу частину в контексті справи Пашинського - суд тут не констатує провину екснардепа, він лише говорить про те, що теоретично провину його можуть довести. З цього випливає висновок, що в цій частині клопотання було хоч якось обгрунтоване», - зазначив Дубов.
Також Дубов звернув увагу на те, що суд міг застосувати щодо Пашинського більш м'який запобіжний захід, але чомусь цього не зробив, хоча екснардеп активно співпрацював зі слідством протягом більш ніж двох років.
«По другій частині ризиків слідство має довести, що жоден із м'якших запобіжних заходів не може забезпечити належну процесуальну поведінку. Більш м'якими запобіжними заходами є домашній арешт, заставу, особисте зобов'язання, порука... Тут виникає питання - Пашинський сам прибув до суду, він протягом більш ніж двох років прибував на слідчі дії, хоча й не був у статуті підозрюваного. І в цьому випадку, слідство лише перерахувало на суді можливі ризики не вдаючись у подробиці, та не пояснивши, чи актуальні вони. Швидше за все, рішення суду лише формально констатує, що ризики присутні, не вдаючись у подробиці чому саме вони є», - сказав адвокат.
Правозахисник пояснив, чому суд вирішив не застосовувати заставу як запобіжний захід підозрюваному.
«Суд на свій розсуд у злочинах, пов'язаних із заподіянням шкоди здоров'ю, насильницьких злочини, в праві відправляти під варту не визначаючи заставу як альтернативний запобіжний захід. Головна проблема цього провадження полягає в тому, що суду необхідно буде обґрунтувати, чому більш м'які міри запобіжного заходу не могли забезпечити належну процесуальну поведінку. І чому суд не визнав за можливе так само альтернативно призначити заставу, оскільки у Пашинського є авторитет у певних колах, він має постійне місце проживання, тощо. Тому найслабшим місцем у рішенні суду буде доведеність існування ризиків, які зумовили безальтерантивний арешт», - підсумував Дубов.
Нагадаємо, 31 грудня 2016 року в Київській області стався словесний конфлікт між Пашинським і громадянином. Під час конфлікту Пашинський дістав пістолет марки Glock 19 і вистрілив чоловікові в ліву ногу. Чоловік у результаті пострілу отримав тілесні ушкодження у вигляді вогнепального осколкового перелому стегнової кістки лівої ноги. Колишньому нардепу інкримінують умисне тяжке тілесне ушкодження.
Варто відзначити, в грудні 2017 року Печерський районний суд зобов'язав Генеральну прокуратуру відновити розслідування справи Пашинського.
Нагадаємо, 7 жовтня ДБР просило суд взяти під варту Пашинського.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»