Другий всеукраїнський перепис населення відбудеться у листопаді-грудні 2020 року. Вперше і востаннє процес перепису проходив у 2001 році. Як мінімум, в Україні мав би відбутися ще один перепис – приблизно у 2011-2012 роках. Принаймні на таких рекомендаціях наполягають в ООН.
Нова політична команда на чолі із президентом Володимиром Зеленським ще під час передвиборчої кампанії обіцяла провести перепис. Мовляв, без подібного аудиту неможливо зрозуміти, як саме потрібно здійснювати реформи і куди має рухатися країна.
Новий прем’єр-міністр Олексій Гончарук ще з початку свого призначення на посаду оголосив про плани якнайшвидше провести перепис населення вже до кінця 2019 року. На думку глави Кабміну, перепис допоможе зекономити державні кошти, адже програми соціального захисту не ефективні саме через те, що уряд не розуміє реальної кількості громадян України.
Щоправда, провести повномасштабний перепис до кінця цього року таки не вдасться – занадто багато потрібно часу та організаційних ресурсів. Однак вже зараз визначено дати та виділено кошти на проведення перепису у листопаді-грудні наступного року. До кінця 2019 року соціологи разом із Держкомстатом потренуються на мешканцях Києва та області. Зокрема, будуть проведені так звані «пробні переписи» в Оболонському районі столиці і Бородянському районі Київської області.
Питання, яке перезріло
Попри те, що кожна нова влада за останні 18 років щоразу обіцяла провести перепис населення, ця подія постійно відкладалася. Не змогли узгодити дату ще за часів уряду Юлії Тимошенко. Потім, за часів президентства Віктора Януковича, перепис переносився кілька разів. І зрештою, вже після подій Революції гідності, нова влада обіцяла провести перепис у 2016 році. Утім, через нестачу фінансування перепис перенесли на 2019-2020 роки.
Реформи наближаються: тест на знання дедлайнів, озвучених новою владоюКоли має відбутись скасування мораторію на землю, легалізація грального бізнесу та запуск Митної служби за вимогами Зеленського? Пропонуємо пройти наш тест із усіма дедлайнами президента.
І хоч уряд Гончарука, по суті, продовжив ініціативу уряду Володимира Гройсмана, новій владі усе-таки вдалося віднайти необхідні ресурси в держбюджеті. Спочатку в Державному комітеті статистики порахували, що на проведення перепису потрібно буде щонайменше 5 мільярдів гривень. Кінцева сума виявилася дещо меншою – 3,43 мільярди гривень.
При цьому в новому уряді сподіваються, що невдовзі буде створено оновлену електронну базу даних, яка акумулюватиме в собі інформацію з кількох реєстрів. Це має допомогти не лише державі, але й бізнесу у веденні їхньої діяльності.
Чому попередні уряди барилися із переписом населення? Вочевидь, окрім фінансового фактору, велику роль відігравав і політичний. Після часткової окупації Донецької та Луганської областей, а також анексії Криму, результати перепису могли серйозно вплинути на імідж влади та сприйняття певних кроків. Ще одна ймовірна причина – можливість маніпуляцій на виборах із застосуванням технології так званих «мертвих душ».
Крім того, влада могла використовувати попередні цифри всеукраїнського перепису населення для маніпуляцій зі статистичною інформацією. Адже кількість населення – один із ключових факторів, який використовується для підрахунку показників податкоспроможності громадян. А саме ці цифри використовують при плануванні бюджету, розрахунку соціальних виплат, різноманітних показників: мінімальної зарплати, пенсії, прожиткового мінімуму тощо.
Що покаже пробне опитування?
Пробний перепис, який відбудеться цього року, матиме два етапи. З 1 по 10 грудня обрані Держкомстатом респонденти заповнюватимуть анкети онлайн, а вже пізніше – з 14 по 23 грудня – відбудеться контрольне опитування безпосередньо за місцем проживання.
Прем'єр планує провести частковий перепис населення до кінця рокуПрем'єр-міністр Олексій Гончарук анонсував частковий перепис населення в Україні вже в цьому році.
Пробний перепис передбачений для декількох цілей. По-перше, це тестування анкети для перепису, адже важливо дізнатися реакцію громадян на різні запитання. По-друге, саме цього року соціологи протестують нову технологію заповнення анкет за допомогою планшетів.
Нарешті, після обробки даних, наступає найважливіший етап – аналіз органами статистики та передача даних місцевій владі. Загалом пробне опитування дасть розуміння загального ставлення українців до подібної процедури та можливих ризиків у комунікаціях.
Слід також зазначити, що перепис – це масштабна за своєю організаційною структурою подія в житті країни. Зокрема, респондентам запропонують відповісти на 50 запитань анкети. Це, справді, повний зріз суспільства, який дасть розуміння про його повну структуру, соціально-економічні вподобання, ситуацію із міграцією та навіть частково актуалізує найбільш проблемні питання в нашому суспільстві. Доречно також зазначити, що для всеукраїнського перепису населення залучать близько 100 тисяч осіб. Тож, пробний перепис дасть розуміння, як в майбутньому керувати подібною багаторівневою системою опитування: які є ризики, як можна покращити роботу інтерв’юверів.
Перепис як частина реформ
Основна мета перепису населення – оцінка чисельності населення, його складу, розміщення за регіонами, міграцію, рівень урбанізації. Крім того, будуть актуалізовані соціально-демографічні характеристики населення, його економічна спроможність та житлові умови.
Обіцянки партії «Слуга народу»: чи проведуть аудит держави та перепис населенняІз програмами всіх партій, їх положеннями, списками та кандидатами в одномандатних округах можна ознайомитися в нашому розділі Вибори.
Ще перепис може дати зріз за такими специфічними характеристиками, як мовні та етнічні ознаки, фактичного шлюбного стану та складу сімей. Перепис дасть набагато глибші та системніші дані, аніж будь-які реєстри чи опитування. Наприклад, реєстри охоплюють далеко не всі верстви населення, вони часто мають свою вузьку спеціалізацію.
Що дасть перепис на практиці? По-перше, за допомогою оновленої інформації – і на це дуже сподіваються в уряді – вдасться оптимізувати соціальні виплати. Скептики у таборі критиків нової влади подейкують, що ідея із переписом може бути використана як вдалий інформаційний привід для пояснення змін та можливих скорочень різноманітних соціальних пільг. Щоправда, в умовах оптимізації бюджетних виплат задля кращої динаміки економічного зростання ідея з переписом, найімовірніше, зіграє на користь суспільству.
По-друге, може допомогти більш раціонально перерозподіляти кошти з державного бюджету для різних регіонів. А ще він покаже так звані «регіони зростання» та депресивні економічні зони. Тож, уряд зможе проаналізувати найбільш ефективні рішення в тій чи іншій сфері і надати рекомендації для виходу з економічної кризи.
По-третє, не менш важливим є оновлення бази даних для уникнення фальсифікацій на виборах. Отримані дані можна буде порівняти із Державним реєстром виборців, що у майбутньому дозволить більш якісно проводити підрахунок голосів на виборах.
Влада обіцяє зробити дані всеукраїнського перепису населення загальним надбанням суспільства. Ними можна буде скористатися не лише державі, але й підприємцям. Більш детальні дані можуть допомогти спроєктувати запуск того чи іншого виду господарської діяльності для різних типів бізнесу.
Можливо, саме перепис дозволить новій владі виконати ключовий KPI успішності своєї роботи – зменшення трудової міграції та еміграції українців за кордон. Саме на цьому раніше наголошували і президент, і очільник уряду. Мовляв, подібні статистичні заміри вже після результатів всеукраїнського перепису населення дозволять краще розуміти ефективність проведених реформ, їх успіхи та провали. Слід віддати належне подібному підходу до реалізації політики. Принаймні до цього часу жодна влада за останні 18 років не робила в цьому напрямку реальних кроків.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»