16 жовтня депутати Ради проголосували у другому читанні за законопроект № 1008 – президентський проєкт судової реформи. Склад Верховного суду скоротиться зі 192 до 100 суддів. Зарплатня суддів Верховного суду зменшиться з 75 до 55 неоподатковуваних прожиткових мінімумів для працездатних осіб (від 150 тис. грн до 110 тис. грн). Також зміниться порядок формування ВККС, збільшиться список посад, на які буде поширено люстрацію, а при Вищій раді правосуддя створять Комісію доброчесності.
Детальніше про головні зміни у системі правосуддя «Слово і Діло» розпитало голову правління Фундації DEJURE, доктора юридичних наук Михайла Жернакова.
Юрист розповів, що Комісія з питань доброчесності та етики буде складатись із шести осіб.
«Половину місць у ній обійматимуть члени самої Вищої ради правосуддя, а іншу половину – міжнародні експерти. Етична комісія зобов'язана законом перевірити членів Вищої ради правосуддя та суддів Верховного суду на доброчесність та звільнити тих, хто критеріям доброчесності не відповідає», – зауважив Жернаков.
За його словами, переглянути рішення Етичної комісії про звільнення можливо буде лише на спільному засіданні самої Комісії та Вищої ради правосуддя.
Щоб скасувати рішення, потрібна згода щонайменше двох міжнародних експертів-членів Етичної комісії, уточнив юрист.
Судова реформа Зеленського: плюси та мінуси нової системи правосуддяЮристи пояснили, чому не варто скорочувати кількість суддів Верховного суду та хто виграє від припинення повноважень чинної ВККС.
Він зазначив, що спочатку відповідні поправки провалили, але попри спротив окремих нардепів у кінцевому варіанті вдалось відстояти модель та зберегти роль міжнародних експертів у процесі очищення Вищої ради правосуддя.
Він додав, що депутатів вдалось переконати після того, як представники громадськості забили на сполох.
Також юрист звернув увагу, що закон передбачає зменшення кількості суддів Верховного суду до 100 осіб, але не визначає процедуру відбору суддів. Тому, як обиратимуть нових суддів для Верховного Суду, визначатиме Вища рада правосуддя, додав Жернаков.
На його погляд, в цілому ухвалений законопроект – це перший крок на шляху до перезавантаження судової реформи.
Однак у законі надто багато повноважень надається старій нереформованій ВРП, вважає д.ю.н.
«Цей розсадник судової корупції потрібно якнайшвидше перезавантажити, причому тут значну роль повинні відіграти незалежні міжнародні експерти», – резюмував Михайло Жернаков.
У свою чергу, кандидат юридичних наук Геннадій Дубов критично оцінив норму щодо скорочення суддів та вбачає в цьому політичні мотиви.
«Судді Верховного суду пройшли всі конкурси і були призначені, причому довічно. Незрозуміло, на якій підставі і за яким принципом зараз 100 суддів залишать і майже 100 – звільнять. Видимих підстав, крім політичних мотивів, для скорочення суддів немає. До того ж, новий механізм судової реформи — Велика палата – розглядає справи, які представляють собою винятково правову проблему. Якщо є складність з правозастосування, збирається орган у складі двох десятків суддів, які разом ухвалюють рішення щодо справи, і вона має ознаки прецеденту. І суди нижчих інстанцій повинні цим рішенням керуватися. Практика цієї палати загалом є професійною», – пояснив Геннадій Дубов.
Юрист підкреслив, що зважаючи на те, що сьогодні судді вже не встигають оперативно розглядати скарги, то якщо їх стане вдвічі менше, швидкості це точно не додасть.
Окрім того, за його словами, на розгляд Верховного суду потраплятиме ще менше справ, хоча й зараз більшість з них відфільтровується.
Детальніше про плюси та мінуси судової реформи – за посиланням.
Раніше «Слово і Діло» подивилося, як розподілилися голоси в залі за судову реформу.
Наразі відомо, що деякі учасники «Великої сімки» (Німеччина, Британія, Канада, Євросоюз) і гендиректор Європейського банку реконструкції і розвитку закликали Верховну раду переглянути ухвалений вчора законопроект №1008 про судреформу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»