У Барселоні 14 жовтня розпочався новий виток масштабних протестів: Верховний суд Іспанії виніс вироки організаторам референдуму про незалежність регіону в 2017 році. У відповідь на вулиці вийшли люди, акції протесту тривають більш ніж тиждень, сотні учасників постраждали, збитки вже склали понад 2,5 млн євро. «Слово і Діло» нагадає хронологію протестів, а також з чого почалася боротьба за незалежність Каталонії.
У 1714 році війська Іспанії захопили Барселону і Каталонсько-аргонське королівство втратило свою політичну і юридичну автономію. Майже через 150 років Каталонія спробувала вийти зі складу Іспанії, але проблему вирішили шляхом переговорів. Наступна спроба оголосити про незалежність регіону була в 1931 році, але тоді її придушили, посиливши диктатуру Франсіско Франко.
Деякі зрушення в боротьбі відбулися в 1979 році – Каталонія отримала автономний статус у складі Іспанії, каталонська мова була визнана офіційною. Новий автономний статус регіону надали в 2006 році, розширивши фінансову автономію.
У листопаді 2012 року в історії боротьби Каталонії за незалежність почався новий етап: після місцевих виборів абсолютну більшість у парламенті отримали депутати-прихильники відділення. Уже в наступному році парламент Каталонії оголосив Декларацію про державний суверенітет, в якій йшлося, що регіон є суверенним політичним і правовим суб'єктом в складі Іспанії. У тому ж, 2013-му, була спроба призначити референдум про незалежність, але Конституційний суд призупинив процес.
У 2014 році 80,8% каталонців (з 2,25 млн респондентів), які взяли участь в опитуванні, висловилися за незалежність регіону. А через три роки, 1 жовтня 2017-го, відбувся референдум (за який півтора тижні тому посадили його організаторів). У референдумі взяли участь менше половини (43%) жителів Каталонії, 90,2% з них висловилися за відділення від Іспанії.
Тут варто зазначити, що відділення регіону може мати серйозні наслідки і для Каталонії, і для Іспанії в цілому. Країна насамперед втратить 6% території і область, яка платить у державний бюджет найбільшу частину податків. На додаток до цього, Каталонія промисловий регіон і дає 19% ВВП країни, не кажучи вже про її туристичну привабливість.
Самій Каталонії теж буде несолодко: відділення може загрожувати втратою членства в Європейському союзі і поверненням до статусу кандидата. Крім того, Каталонію можуть ще й виключити зі структур НАТО. Плюс до цього – ймовірне падіння ВВП, зростання безробіття (через відтік підприємств до інших регіонів) і падіння доходів населення.
Але в 2017 році загроза минула. Хоча парламент Каталонії встиг оголосити про незалежність, уряд Іспанії його розпустив і запровадив пряме правління в регіоні. Також були заарештовані 8 членів каталонського уряду. Наприкінці 2017-го в регіоні провели позачергові місцеві вибори, але перемога знову залишилася за блоком прихильників незалежності.
І ось, 14 жовтня, суд виніс вироки організаторам референдуму, в містах почалися масові протести. Тим часом глава уряду Каталонії Кім Торра пригрозив новим референдумом про незалежність.
Нагадаємо, про протести в Каталонії можна прочитати в колонці журналіста Богдана Машая.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»