На охорону здоров‘я в проєкті держбюджету-2020 заклали менше 3% ВВП і цього доволі мало. З позитиву, комітет з питань бюджету погодив виділення додаткових 3,2 мільярди гривень, яких бракувало для закупівель ліків та медвиробів на наступний рік. До того ж, планується виділити майже вдвічі більше коштів на лікування тяжкохворих пацієнтів, зокрема, й тих, хто потребує трансплантації. Що чекає на медичну галузь у найближчому році та як розподілятимуться державні кошти, «Слово і Діло» розбиралось із експертами.
«Добрі новини прийшли з бюджетного комітету. Там вирішили збільшити фінансування програми закупівель ліків для важкохворих пацієнтів на 3,2 мільярди гривень. Це майже 50% до нинішнього бюджету», – зазначив колишній заступник міністра охорони здоров'я Павло Ковтонюк, який у команді Уляни Супрун займався економічною частиною медреформи.
Ковтонюк підкреслив, що саме ліки – основна причина надмірних витрат українців на медицину, а завдяки рішенню комітету багато сімей зможуть не шукати величезні кошти на лікування. Він нагадав, що з 2016 до 2019 років бюджет на медицину збільшився з 3,9 млрд грн до 6,4 млрд. грн.
Програма Кабміну: що нового (і не дуже) обіцяють у сфері медициниУ програмі уряду Гончарука, зокрема, обіцяють зберегти принцип «гроші ходять за пацієнтом» та запровадять страхування відповідальності лікарів.
Комітет з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування також погодив збільшення фінасування програми лікування за кордоном.
«Правку про збільшення фінансування програми лікування за кордоном я подав на одному з попередніх засідань комітетів. Тепер суму збільшать на 450 млн грн (з 689,95 до 1140,56 млн грн), і за неї ми зможемо пролікувати додатково 205 пацієнтів, яким й досі не можуть допомогти в Україні. Всього ж — 520 пацієнтів за рік, у понад удвічі більше, ніж у 2018-му!», – написав у своєму блозі нардеп від «Батьківщини», перший заступник голови комітету з питань здоров’я нації Валерій Дубіль.
Яким категоріям тяжкохворих збільшили бюджетну «квоту» на лікування, можна буде побачити тільки після другого голосування Держбюджету-2020. Про це повідомив глава правления пацієнтської ГО «100% життя» Дмитро Шерембей.
«На засіданні бюджетного комітету про збільшення фінансування наполягли всього двоє депутатів: Ольга Стефанишина і Лада Булах, і згодом рішення підтримав голова комітету. А от Дубіля там не було. На цьому питанні (збільшення фінасування – ред.) був один представник комітету охорони здоров’я і це був не Дубіль, а Ольга Стефанишина», – зауважив Шерембей.
Що стосується зауваження Дубіля про те, що більшості тих, хто їде лікуватися за кордон, потрібна трансплантація, яку не проводять в Україні повномасштабно «через некомпетентність попередніх чиновників МОЗ, які зупинили трансплантологію», Шерембей зазначив, що коли при владі була «Батьківщина», то ліки стали у 19 разів дороже, тому лікуватися могли на 80% менше людей.
«За Уляни Супрун в 6 разів збільшилися програми лікування та зекономлено 55% ресурсів. Це дуже проста характеристика Дубіля і тих, хто був в МОЗ. Дубіль промахнувся. Завдяки Супрун на 100% була збільшена програми лікування в фінансовому обсязі, а на 50% до цього – за обсягами ліків», – сказав він.
Між тим, нардеп від «Голосу» Ольга Стефанишина одразу після погодження бюджетним комітетом виділення 3,2 млрд грн зазначила на своїй сторінці у Facebook, що це дозволить закупити державним коштом препарати для сотень тисяч важкохворих людей та подякувала депутатам, які почули насамперед пацієнтів, які також були присутні на засіданні.
«Як Міністерство охорони здоров'я України розподілятиме ці додаткові кошти, будемо уважно стежити разом із пацієнтською спільнотою», – пообіцяла Стефанишина.
За словами Ковтанюка, Україна залишається однією з країн із найнижчими державними видатками на медицину в Європі.
«Разом держава та місцева влада витрачають на медицину близько 3% від ВВП. Це дуже мало – для країн Центральної та Східної Європи нормальною є цифра 5-6% від ВВП, для Західної Європи – більше. Водночас фінансування ліків залишається низьким. При тому, що це основне джерело витрат людей (не держави) на медицину. В Україні витрати сімей на лікування з кишені складають таку ж частку від ВВП, як і державні видатки – близько 3%», – повідомив він.
На думку Ковтанюка, є додаткове джерело, де можна знайти ці кошти – акцизи на сигарети, замінники сигарет та алкоголь. Поширеною практикою у світі є спрямування частини цих податків на ліки. Це могло би дати можливість покрити хоча би деякі програми для важкохворих, щоб родини заощадили великі витрати. А також розширити програму «Доступні ліки» для людей з хронічними хворобами, які регулярно витрачають гроші на ліки.
«Сподіваюся, це питання буде розглянуте урядом, комітетом охорони здоров’я (нації), бюджетним та податковим комітетами», – зазначив він.
Раніше ми писали, що нового (і не дуже) обіцяють зробити у сфері медицини в програмі Кабміну.
Також ми повідомляли, що МОЗ планує провести аудит у лікарні «Охматдит», державному підприємстві «Медичні закупівлі» і в Центрі ендокринної системи.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»