Рішення про членство України в НАТО залежить від політичної волі держав-членів Альянсу і того, як країна виконує свої зобов'язання. Хоча геть не всі країни, які стали членами НАТО є зразковими. Таку думку в коментарі «Слово і Діло» озвучив політолог-міжнародник Антон Кучухідзе.
Експерт нагадав, що в 2008 році на саміті в Бухаресті було ухвалено рішення, що Україна в майбутньому стане членом Альянсу. Також кожні 10 років НАТО затверджує стратегію розвитку. Згідно з лісабонською стратегією двері НАТО відкриті для країн, які претендують на членство в Альянсі, уточнив Кучухідзе.
«Заяву генсека НАТО Єнса Столтенберга про те, що НАТО готове прийняти Україну, варто розцінювати як підтвердження чинної стратегії, яка ухвалена в рамках НАТО», – зауважив експерт-міжнародник.
За його словами, рішення про членство в НАТО залежить від багатьох факторів. Зокрема, важливою умовою є боротьба з корупцією, посилення демократичних інститутів, захист прав людини і проведення реформ, при цьому не тільки в оборонному секторі, зазначив експерт.
Він додав, що рішення про членство України в НАТО, з одного боку, залежить від зобов'язань України, а з іншого, від політичної волі держав-членів Альянсу.
Зовнішня політика України: які обіцянки давав Зеленський і новий парламентВолодимир Зеленський обіцяв, що рішення про вступ України в НАТО буде ухвалено на референдумі. Така ж обіцянка була у Петра Порошенка.
Експерт розповів, що є кілька різних процедур, наприклад, з надання ПДЧ.
Кучухідзе звернув увагу на те, що в 2008 році Франція і Німеччина заблокували надання Україні ПДЧ, незважаючи на те, що тоді війни на Донбасі і анексії Криму не було.
«Якщо зараз уявити, що Альянс голосує за ПДЧ Україні, є ймовірність, що Франція і Німеччина знову накладуть вето. По-перше, Франція останнім часом активно лобіює інтереси РФ на Заході, а Німеччина зацікавлена в дешевому російському газі. По-друге, є аналітична рекомендація 1993 року, згідно з якою членами Альянсу не можуть бути країни, в яких є територіальні претензії або невирішені територіальні питання з сусідами», – роз'яснив Антон Кучухідзе.
Також, зазначив він, на відміну від 2008 року в України з'явилася ще одна проблема – відносини з Угорщиною.
Експерт підкреслив, що за часів правління Порошенка Україна взяла на себе зобов'язання виконувати щорічний план дій, в якому зазначено, що ми зобов'язуємося виконувати рекомендації Венеціанської комісії та захищати права національних меншин.
На думку політолога, через об'єктивні та суб'єктивні причини фактор політичної волі європейських держав, дійсно, не на користь України і на руку Росії.
«Незаконна анексія Криму та вторгнення на Донбас РФ були спровоковані для того, щоб раз і назавжди поставити крапку на євроатлантичних амбіціях України. У Кремлі зрозуміли, що періодично у нас відбувається зміна влади, в якої можуть бути різні позиції, а домовлятися з Києвом важко. Щоб у таких країн, як Франція та Німеччина, було більше аргументів, чому Україну не можна приймати до НАТО, в Росії вдалися до воєнного сценарію. Тому прийняття України до НАТО означатиме автоматичну війну з РФ», – прокоментував Антон Кучухідзе.
Експерт підкреслив, що така ситуація не означає, що з НАТО не потрібно поглиблювати співпрацю і проводити реформи. Україна, звісно, повинна мати сильну армію, передову техніку та намагатися потужніше наповнювати бюджет.Просто потрібно більш реалістично підходити до питання, додав Кучухідзе.
Він констатував, що технологія про членство України в НАТО існує щонайменше 15 років – три президентські кампанії. Статус України, однак, не змінився.
«При цьому Албанію прийняли свого часу, незважаючи на величезні проблеми з корупцією. Не всі держави, які стають членами НАТО, ідеально відповідають всім критеріям», – наголосив Кучухідзе.
Також політолог-міжнародник додав, що іноді бувають політичні рішення. Наприклад, щодо Чорногорії, з якою також були складності. Він нагадав, що члени альянсу проголосували на всіх рівнях, але на етапі проходження ратифікації угоди були побоювання, що все зірветься.
Він додав, що дуже багато етапів, які можуть обірватися через тонкощі нашої матерії.
«Тому в цьому питанні потрібно бути більш реалістичними та продовжувати реформи», – резюмував Антон Кучухідзе.
Нагадаємо, генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг підтвердив готовність країн-членів НАТО до прийняття України до своєї спільноти за низки умов, і Росія в цьому питанні не має права голосу.
Які обіцянки давав Зеленський і новий парламент щодо зовнішньої політики України – за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»