Президент України Володимир Зеленський заявив, що після запланованого на 2020 рік запуску ринку землі право продавати та купувати землю матимуть тільки українські громадяни та українські компанії. «Ухвалено рішення: між першим і другим читанням (законопроєкту про обіг сільгоспземель. – ред.) до наявного проєкту закону будуть внесені поправки, згідно з якими право продавати і купувати землю матимуть тільки українські громадяни та українські компанії, засновані виключно українськими громадянами. Компанії, які мають серед засновників іноземців, отримають право купувати українські землі лише в разі, якщо на це буде дано згоду народу України на всеукраїнському референдумі», – розповів президент у відеозверненні.
У тонкощах земельного питання «Слово і Діло» розібралося з професором кафедри земельного та аграрного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, старшим партнером Юридичної групи EUCON Анатолієм Мірошниченком.
Юрист звернув увагу, що, якщо розуміти відеозвернення президента Зеленського буквально, йдеться про те, що не кінцевими бенефіціарами юридичних осіб, а саме їх засновниками повинні бути громадяни України.
«Отже, ланцюжок, який веде до бенефіціарів, закінчується там, де і починається – на засновниках, тобто фізособах, у яких «бенефіціарів» бути не може», – пояснив експерт.
Ринок землі: юрист пояснив, що Зеленський пропонує змінити в законопроекті про продаж земліЗапропоновані Зеленським зміни до законопроекту про обіг земель с/г призначення виключають продаж землі іноземцям.
Втім, за словами юриста, багато чого залежатиме від того, як саме сформулюють поправки, про які сказав президент, а також від практики застосування закону.
«Насамперед це стосується випадків, коли після купівлі землі юридичною особою, яка відповідає прописаним у законі умовам щодо засновників – громадян України, частка у статутному капіталі відчужуватиметься іноземному громадянину або іноземній юридичній особі. Станом на сьогодні якихось негативних наслідків такої ситуації закон прямо не передбачає. Однак юридичні ризики є, оскільки не виключено, що відчуження частки у статутному капіталі буде розглядатися як порушення закону, що тягнутиме недійсність відповідного правочину», – розповів Мірошниченко.
Однак можливий варіант, коли суди будуть ставитися до відчуження частки ліберально, припустив експерт. У такому разі обмеження буде досить просто обійти.
«Звичайно, поки рано підсумовувати те, як працюватиме закон. Однак в цілому в таких обмеженнях не бачу жодного сенсу», – додав Мірошниченко.
На його погляд, перекриття доступу до ринку сільгоспземель іноземцям – це ніщо інше, як обмеження на іноземне інвестування, що, вочевидь, шкідливо для економіки.
Експерт звернув увагу на протести фермерів, які виступають проти дозволу купівлі землі іноземцями.
«Фактично словом «фермери» наші ЗМІ позначають сільгоспвиробників, які з «фермерством» в усталеному розумінні (як із сімейним господарством) нічого спільного не мають. Більшість протестувальників – це власники або працівники підприємств, що мають земельні банки у кілька тисяч гектарів. Звісно, вони проти того, щоб на ринок земель прийшов іноземний капітал. У такому разі вони програють. Йдеться про десятки тисяч власників господарств. Однак виграють власники земельних паїв, яких близько 7 млн осіб, які зможуть продати свою землю за вищою ціною, виграє економіка в цілому. Інвестиції – завжди добре, а в такому разі вони будуть не тільки у вигляді грошей, а й експертизи, агротехнологій, навичок організації виробництва. Наявність додаткових інвестицій дозволить підвищити ефективність використання земель, а це вищі зарплати, більші обсяги сплачених податків», – прокоментував юрист.
Мірошниченко також уточнив, що іноземці в будь-якому випадку не зможуть замінити всіх фермерів, це буде порівняно невелика кількість випадків. Про це свідчить нинішня ситуація, коли іноземний капітал представлений на ринку оренди земель сільськогосподарського призначення, але не відіграє на ньому вирішальної ролі.
На його погляд, якщо замість власника сільгосппідприємства-українця в якихось випадках таким власником буде іноземний громадянин, то в масштабах держави ніякої шкоди не буде.
Він нагадав, що вперше «Криворіжсталь» продали українським інвесторам, а в вдруге – іноземним, а різниця була в кілька мільярдів доларів. Саме у стільки обійшовся державі псевдопатріотизм. З землею зараз пропонують зробити те саме, масштабувавши ситуацію з «Криворіжсталлю» на мільйони окремих ситуацій із земельними ділянками сільськогосподарського призначення.
Також експерт негативно оцінив пропозиції президента виносити земельне питання на референдум.
Він зазначив, що не можна перетворювати народне волевиявлення на фарс. Деякі рішення можна і потрібно прорахувати економічно, і ухвалювати потрібно саме те рішення, яке є більш вигідним для економіки та суспільства, а не те, яке більш сподобається широкому загалу.
«Якщо 2 + 2 = 4, то не потрібно уточнювати результат на референдумі. Закони економіки від цього не зміняться. Чому не винести тоді ще одне питання на референдум? Наприклад, чи не хоче народ, щоб мінімальна орендна плата була у 10 тисяч гривень за гектар? Народ цілком може підтримати цю ідею, яка навряд чи сподобається сьогоднішнім ініціаторам референдуму – сільськогосподарським підприємствам-орендарям. У цю гру (популізм) можна грати і «вдвох», проте в кінцевому рахунку, в програші буде економіка і суспільство в цілому», – пояснив юрист.
Референдум щодо продажу землі іноземцям: реальний вихід чи спосіб влади підіграти українцямЗеленський хоче провести референдум щодо продажу землі іноземцям. Наскільки це питання в компетенції народу?
Мірошниченко нагадав, що історія знає приклади, коли багато негативних речей мали підтримку на референдумі. Були і приклади надзвичайної мінливості у настроях населення.
«Менш як за рік до того, як народ України у грудні 1991 року переважною більшістю (90,32 %) підтримав Акт проголошення незалежності, у березні того ж року населення УРСР більшістю у 71,3 % голосів висловилося за збереження СРСР», – нагадав він.
За словами юриста, цей приклад показує, наскільки недосконалим інструментом для ухвалення важливих рішень є референдум. Тим більше, з великою обережністю слід ставитися до референдуму у випадках, коли йдеться про економічні питання, уточнив Мірошниченко.
«Загалом у даному випадку доводиться констатувати, що ідея проведення референдуму, на жаль, прикриває відсутність політичної волі до здійснення непопулярної, але дуже потрібної для держави земельної реформи у її оптимальному, ліберальному варіанті», – резюмував Анатолій Мірошниченко.
Нагадаємо, Володимир Зеленський пообіцяв, що в 2019 році буде вирішено питання про зняття мораторію на землю, якщо у вересні вже буде сформовано уряд.
Раніше, юрист пояснив, що Зеленський пропонує змінити в законопроекті про продаж землі.
Також «Слово і Діло» запитало експерта з конституційного права Олександра Москалюка, чи потрібно обов’язково проводити референдум щодо продажу землі та наскільки це відповідає Конституції.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»