У боротьбі з нелегальним видобутком бурштину перші зрушення: Верховна рада почала ухвалювати профільні законопроекти, а на Банковій почали тиснути на «кришувальні» схеми. Невже бурштиновим республікам в Україні зможуть покласти край? «Слово і Діло» вирішило нагадати історію питання і причини, з яких протягом попередніх п’яти років влада не могла нічого вдіяти з бурштиновою мафією.
Про боротьбу з нелегальним видобутком бурштину Зеленський заговорив у серпні, а вже 12 листопада Верховна рада ухвалила у першому читанні урядовий законопроект щодо урегулювання питання видобутку бурштину. Йдеться про процедуру отримання спеціального дозволу на користування надрами, інвестиції у регіон видобутку та рекультивацію пошкоджених земель.
Щоправда, це не перший випадок, коли влада починає активно втручатися у хиткий статус-кво нелегального бурштинового бізнесу із намірами подолати проблему, а зрештою виходить як завжди.
Коли в Україні виникли бурштинові республіки
Так звані бурштинові республіки почали виникати у Житомирській, Волинський та Рівненській областях ще у 90-х роках і періодично переживали перерозподіл влади між бандитами та політиками і чиновниками, які змінювали один одного. Чергове загострення протистояння сталося п’ять років тому, коли світові ціни на сонячний камінь різко підвищилися (майже на 400%) і видобуток окам’янілої смоли, якою місцеві раніше топили грубку, вмить перетворився на жорстокий, кривавий і майже цілковито підпільний бізнес.
Основні доходи – а це, за різними оцінками, від 300 до 500 млн доларів на рік – звісно, йшли повз державний бюджет, і осідали в руках силовиків та бандитів, які «кришували» бурштинову мафію.
При цьому кволі спроби влади легалізувати варварський видобуток сонячного каменю швидко скочувалися від гучних заяв до банальної імітації боротьби. Здебільшого з простими копачами, а не з власниками кримінального бізнесу.
Що заважало протягом п’яти років подолати бурштинову мафію
У квітні 2015-го нардепи навіть ухвалили проєкт закону «Про видобуток та легалізацію бурштину», але далі першого читання справа не пішла.
Тодішній генпрокурор Юрій Луценко обіцяв, що буде звертатися до Верховної ради з вимогою ухвалити згаданий законопроект у другому читанні, але так цього і не зробив.
Невдовзі, в липні того ж 2015 року, президент Порошенко емоційно виступив, назвавши термін для ліквідації «кришування» нелегального видобутку: «Два тижні даю силовикам для ліквідації «кришування» на ділянках видобутку бурштину. 90% бурштину в Україні видобувається нелегально під «кришуванням» правоохоронних органів. Під'їду без охорони на одну з трьох західних областей і покажу, в який спосіб і хто «кришує» беззаконня».
Два тижні минули швидко, обіцянку Порошенко, звісно ж, провалив, а «кришувальники» беззаконня продовжують заробляти мільйонні статки на українських надрах.
Втім, деяка ротація у керуванні сонячними республіками все ж періодично відбувалась, особливо у 2016-2017 роках, коли загострилася боротьба між тими, хто «тримав» тіньовий бізнес і тими, хто хотів його «віджати». Власне, скупчення клондайків (місця видобування каменю) почали називати бурштиновими республіками через те, що в кожній була своя «влада» з власною озброєною армією та законами виживання. Стрілянина та сутички із поліцією стали буденною справою. Силовики або заплющували на це очі, або взагалі боялися потикатися у деякі місцини.
Стрілянина і смерті за бурштин
Одним з багатьох епізодів «розборок» через бурштин стала нічна кривава стрілянина з пістолетів та гвинтівок в центрі Олевська Житомирської області в січні 2017 року, коли семеро людей дістали поранення і один постраждалий помер у лікарні. У поліції спочатку заявили, що сутичка між приїжджими зі Львівської області озброєними чоловіками та місцевими сталася біля бару через небажання «гостей» заплатити за вхід на дискотеку. Але коли наступного дня понад 300 жителів вимагали пояснити, чому тоді приїжджі кинули у місцевих гранату та, погрожуючи перекрити місцеву трасу, стали вимагати неупередженого розслідування, правоохоронці були змушені визнати, що стрілянина виникла через бурштин.
Щоб вгамувати обурених жителів містечка, силовики провели обшуки, затримали 30 людей, а генпрокурор Юрій Луценко відрапортував, що бездіяльне керівництво покарано.
«Після січневої стрілянини в Олевську було водночас знято місцевих керівників прокуратури та поліції, які спокійно жили в епіцентрі бурштинової лихоманки. Сьогодні провели першу хвилю обшуків. Вилучено пів тонни бурштину, зброю», – написав він.
Окрім стрілянини на Житомирщині, країна здригалася від новин про сутички зі стріляниною копачів та поліцейських у Рівненській області, перекриття траси Київ – Ковель убік Польщі, і вилучення бурштину на мільйони доларів на Волині. Утім, вся боротьба тривала з виконавцями, а не з власниками підпільних артілей.
Бурштинові законопроекти
Дійшло до того, що Порошенко у 2018 році змінив риторику і заговорив про те, що не бачить необхідності в законодавчому врегулюванні видобутку бурштину, оскільки цим мають займатися правоохоронні органи: «Під час останнього візиту до Рівненської області я знову нагадав і прокуратурі, і СБУ, і Нацполіції, що це – їх зона відповідальності, і не потрібно вказувати на якесь законодавче врегулювання. У нас на сьогодні є абсолютно чітка модель, як це закривати».
Не дивно, що навіть ті законодавчі ініціативи, які потрапили до Ради, зрештою були поховані. Так сталося із законопроектом, ініційованим Сергієм Євтушком («Батьківщина») та ще кількох нардепів щодо створення артілей індивідуальних старателів, врегулювання організації їхньої роботи, отримання дозвільних документів, охорони навколишнього середовища, а також зменшення «тіньового» ринку корисних копалин.
Про необхідність ухвалення законодавства про артілі, які б могли відкривати ФОПи і сплачувати податки з видобутку, частина яких йшла б на рекультивацію понівеченої території, говорив і голова Житомирської ОДА Ігор Гундич. Але наразі єдиний легальний шлях добувати сонячний камінь – це отримати спецдозвіл, який, зокрема, у Житомирській області надають тільки три компанії.
Поки Євтушок разом із місцевою владою лобіювали свій законопроект, колишній «радикал» Ігор Мосійчук підключився до боротьби з бурштиновою мафією та обіцяв у січні 2017 року оприлюднити документи, які підтверджують факт виділення землі в Рівненській області під незаконний видобуток бурштину підприємству, афілійованому з одним із парламентаріїв від фракції «Батьківщини», а також звернутися для реагування на цю інформацію до НАБУ, ГПУ, Нацполіції та СБУ.
Мосійчук повідомив про депутатські звернення до генпрокурора Юрія Луценка, голови СБУ Василя Грицака, в.о. голови Нацполіції Вадима Трояна та до керівників регіональних філій цих відомств на Рівненщині, де виклав факти протиправного виділення землі під видобуток бурштину приватній фірмі. За словами Мосійчука, власник цієї компанії на прізвисько «Холик» пов'язаний з народним депутатом Сергієм Євтушком, а всі рівненські «батьківщиновці» підтримали відповідне рішення облради.
У квітні Мосійчук додав, що й житомирські депутати від «Батьківщини» причетні до незаконного видобутку бурштину. Тільки в правоохоронних органах повідомили «Слову і Ділу», що обіцяні звернення Мосійчука до них не надходили. На сайті Верховної ради також не було інформації про його депутатські запити. Обіцяних документів Мосійчук не оприлюднив, але галас у ЗМІ спричинив чималий. Тож, далі гучних заяв справа не пішла.
До речі, тема дозволів напряму перегукується і з найвідомішою «бурштиновою справою», пов’язаною з нардепами попереднього скликання Олександром Розенблатом та Максимом Поляковим.
Нагадаємо, що в липні 2017 року Рада зняла депутатську недоторканість з Розенблата (БПП) і Полякова («Народний фронт»), коли слідчі НАБУ опублікували аудіо- та відеозаписи, на яких Розенблат обговорює умови лобіювання законопроектів щодо пом’якшення умов оподаткування видобутку бурштину та ввезення до України обладнання для промислового видобутку каменю.
Також на одному з відео йшлося про суми, які необхідно передати на підкуп місцевих чиновників для виділення землі під видобуток бурштину в Житомирській області.
Ця багатостраждальна справа нелегко просувалася до свого фіналу, ба навіть Розенблат намагався довести в суді, що матеріали провадження сфабриковані та хотів відсудити у НАБУ 100 млн грн моральної шкоди, але у жовтні 2018 року кримінальне провадження все-таки було передано до суду.
Понад рік «бурштинова справа» кочувала по київських судах і нарешті на початку листопада була передана до Вищого антикорупційного суду.
Цікаво, що за кілька місяців до початку справи проти Розенблата нардеп пообіцяв розробити новий законопроект про легалізацію видобутку бурштину, після того, як в Раді провалили ухвалення іншої ініціативи: «Я не збираюся опускати руки! Уже за два тижні обіцяю підготувати новий законопроект про легалізацію бурштину, в якому врахую поправки та зауваження від колег». Дійсно, депутат вніс до Ради обіцяний законопроект, який не був розглянутий навіть у першому читанні. Потім це дало нардепу змогу говорити, що через його принципову політичну позицію силовики сфабрикували проти нього «бурштинову справу».
«Принципові» нардепи п’ять років піарилися на темі бурштину та просували свої або чиїсь інтереси, а проблема тільки загострювалася, аж поки не настали нові вибори. Тоді знову почалися розмови про те, що треба змінювати законодавство та щось терміново робити з видобуванням бурштину.
Як вирішує проблему бурштинових республік президент Зеленський та його вертикаль
На початку каденції Зеленський поїхав до Житомирської області та пообіцяв, що посадові особи, причетні до незаконного видобутку бурштину та вирубки лісу, будуть притягнуті до відповідальності.
«Ми з гелікоптера побачили, що у вас відбувається і з вирубкою лісу, і з бурштином. Знаємо всі прізвища, хто стоїть за викраденням державних надр. Ми обов'язково займемося цим питанням. Думаю, що ці люди далеко не виїдуть із нашої країни», – заявив Зеленський.
Невдовзі були звільнені прокурори, очільники СБУ та голови ОДА Житомирської, Рівненської та Волинської областей, а також начальники відділів поліції у дев’яти районах, де безпосередньо видобувають бурштин.
Новопризначений голова Житомирської ОДА Віталій Бунечко на пресконференції пообіцяв припинити незаконне видобування бурштину: «Ми наведемо лад у бурштиновому хаосі».
На початку вересня президент Зеленський дав масу доручень уряду та силовикам із чіткими дедлайнами, серед них і ухвалення законопроекту про відповідальність за незаконний видобуток бурштину. Зазначимо, що відповідний законопроект президент подав до Ради 30 вересня.
Оскільки у бурштинових республіках вже відбулася зміна чиновників та правоохоронців на ключових посадах, а необхідні законопроекти вже у парламенті та частково навіть ухвалені у першому читанні, є деякі причини сподіватися, що нарешті прості копачі отримають змогу працювати легально, як це давно відбувається у сусідній Польщі, а негідники опиняться за ґратами.
Проте поки що нелегальний видобуток бурштину пішов на спад через трикратне падіння світових цін на бурштин, а зовсім не через ефективну боротьбу з нелегальним бізнесом. Копачі роз’їхалися на заробітки за кордон, а якщо підпільні помпи для намивання бурштину де-не-де й працюють, то місцева поліція бідкається, що не може «зловити за руку кожного».
Читайте також, які обіцянки давали політики щодо легалізації видобутку бурштину.
Також «Слово і Діло» аналізувало, які політичні сили представляли владу в районах нелегального видобутку бурштину в Україні за президентства Порошенка.
Ірина Рибінська, спеціально для «Слово і Діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»