Ідея з легалізацією грального бізнесу була в переліку програмних обіцянок президента Володимира Зеленського і політичної сили «Слуга народу». Загалом дискусія про повернення в легальне поле бізнесу на людському азарті триває ще з моменту його заборони у 2009 році.
І справді, в дуже багатьох цивілізованих країнах ця сфера приносить мільярдні прибутки до бюджету. Доходи до державного бюджету від такого виду діяльності в Італії, Німеччині та Великій Британії становлять від близько 12 до 20 мільярдів євро щорічно. Скористатися подібною до європейських держав можливістю отримати більше доходів до бюджету – дуже непогана ідея в контексті постійного пошуку додаткових джерел надходжень для розвитку нашої держави. Тим паче, що тіньовий ринок і без цього працює, і заробляють на азартних іграх нелегально зацікавлені групи осіб, які вже давно можуть цілком вільно дозволити собі мати лобістів як в урядових, так і в парламентських колах.
Під час свого візиту до Туреччини в серпні поточного року Володимир Зеленський наголосив на тому, що легалізація азартних ігор буде стимулювати розвиток туристичного кластера регіону біля Чорного моря. Мовляв, роботу казино слід відновлювати саме у п’ятизіркових готелях, для створення більш привабливої туристичної інфраструктури та атмосфери.
Новий уряд дослухався до ідеї глави держави і вже всередині жовтня підготував та передав на розгляд законопроект №2285 «Про державне регулювання діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор». Тема легалізації грального бізнесу викликала справжній законотворчий бум. Вже на початку листопада в парламенті було зареєстровано аж 7 альтернативних законопроектів! Усі вони внесені до порядку денного Верховної ради, однак поки що умовних «фаворитів» серед них немає. Усі ці документи пропонують якісно доповнити урядовий законопроект, адже, на думку його авторів, в ньому є низка недоліків, та не враховано певну специфіку легалізації азартних ігор саме в Україні.
Що пропонує урядовий законопроект, та які доповнення можуть бути цілком доречними?
Легалізація заради наповнення бюджету
Заборона грального бізнесу в Україні діє з 2009 року. Пізніше був ухвалений закон про державні лотереї, який частково легалізував сферу азартних ігор. Втім, лише частково ліцензіями володіють тільки три приватні компанії, а загалом в Україні гральний бізнес процвітає у нелегальній площині.
Саме з метою наповнення бюджету та мінімізації ризиків від «тіньового сектору» діяльності азартних ігор новий уряд вирішив прискорити питання легалізації грального бізнесу. Зокрема, в уряді розраховують, що легалізація дозволить отримувати до 5 мільярдів гривень щороку, втім остаточні цифри очікуваних надходжень до бюджету, на думку авторів документу, будуть залежати від того, в якій редакції народні депутати ухвалять закон.
Отже, що ж пропонує Кабмін? По-перше, будуть дозволені майже всі види азартних ігор – казино, лотереї, букмекерські контори, гральні автомати та покер.
По-друге, пропонується врегулювати питання ліцензій та встановити певні обмеження на їх видачу. Наприклад, займатися азартними іграми зможуть винятково українські компанії, а вартість ліцензії залежатиме від виду грального бізнесу та можливостей для його розвитку. Зокрема, для купівлі ліцензії для казино у великих містах потрібно буде щонайменше 25 мільйонів гривень, тоді як ліцензія на діяльність букмекерської контори обійдеться у 750 тисяч гривень.
По-третє, діяльність грального бізнесу контролюватиме спеціально створена комісія – колегіальний орган, до складу якого входитиме 7 осіб. Орган буде підзвітний Кабміну. А ще онлайн-доступ до грального обладнання матиме Державна фіскальна служба, яка зможе також контролювати обіг прийнятих ставок та виплачених виграшів.
По-четверте, документ визначає, що буде створений спеціальний фонд, який поповнюватиметься за рахунок купівлі ліцензій на гральний бізнес. Кошти від цього фонду будуть передані на різноманітні соціальні потреби.
По-п’яте, будуть запроваджені правила доступу до азартних ігор. Скажімо, не зможуть грати громадяни віком до 18 років, недієздатні особи, та особи, причетні до організації грального бізнесу. За участь у нелегальних азартних іграх буде запроваджено штраф у розмірі від 510 до 5100 гривень, а за організацію бізнесу без наявності відповідних ліцензій можна навіть отримати кримінальне покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 3 до 5 років.
Різноманіття альтернатив
Попри позитивний факт появи законопроекту про легалізацію грального бізнесу документ має в собі низку недоліків. На них вказують автори альтернативних документів та чимало експертів.
Більш того, саме поява багатьох альтернативних документів змусила парламент дещо відкласти розгляд законопроекту. Вже 15 листопада законопроект планувалося розглянути у першому читанні. Про це заявив голова фракції монобільшості «Слуга народу» Давид Арахамія. Втім, він додав, що через «технічний момент» документ, найімовірніше, розглянуть наступного разу.
Із 7-ми альтернативних законопроектів 6 було подано народними депутатами від фракції «Слуга народу». Ще один – зареєстрований народними депутатами від «Оппозиційної платформи – За життя» Наталією Королевською та її колегою Юрієм Солодом. Вони пропонують не легалізовувати гральний бізнес, а навпаки – боротися з ним. «Категорично не погоджуючись із позицією щодо легалізації азартних ігор в Україні, ми підготовали альтернативний законопроект, яким пропонується продовження дії заборони азартних ігор, посилення відповідальності та заходів боротьби з незаконним гральним бізнесом», – йдеться в пояснювальній записці до законопроекту.
Найбільш послідовно критикує урядовий законопроект народний депутат-мажоритарник від «Слуги народу» Олександр Дубінський. У своєму альтернативному документі він наголошує значному посиленні участі держави в регулюванні ринку грального бізнесу. «З вулиці повинні піти всі нелегальні гральні салони; повинні бути вжиті максимальні доходи бюджету від грального бізнесу; повинен бути забезпечений максимально жорсткий контроль за прозорістю цього бізнесу і його легальністю; встановлені бар'єрні ціни для отримання ліцензій на гру», – зазначив депутат, коментуючи урядові ініціативи.
Цікаво те, що і прем’єр-міністр активно критикував засилля великої кількості гральних закладів на вулицях українських міст. А особливо той факт, що поруч з ними, як правило, є ломбарди. «Ви знаєте, що відбувається: виходите на вулицю, бачите ці гральні автомати, поряд ломбарди. Я не думаю, що потрібно пояснювати, що це за лихо. Величезна кількість людей від цього страждає, і ми хочемо захистити людей, які є залежними», – зазначив Гончарук. Однак визначені запобіжники у вигляді регулювання кількості автоматів та визначення приміщень, вочевидь, є недостатніми.
В альтернативних законопроектах пропонується дещо розширити кількість обмежувальних заходів. Наприклад, у альтернативному законопроекті нардепа Мулика йдеться про необхідність обов’язкової сертифікації грального обладнання, а також створення умов для виробництва, дистрибуції та сервісного обслуговування грального обладнання. Крім того, депутат пропонує врегулювати питання імпорту такого обладнання. А в законопроекті народної депутатки Ганни Лічман пропонується запровадити суттєві обмеження щодо реклами азартних ігор.
Небезпека для бідних?
Значна кількість критики урядової ініціативи щодо легалізації грального бізнесу пов’язана із дискусією з приводу впливу та наслідків азартних ігор для населення. Відомо, що громадяни бідних країн більш схильні до різноманітних залежностей – і азартні ігри в одному переліку із алкоголем та наркотиками.
Експерти мають застереження про відсутність достатньої кількості запобіжників щодо недопущення поширення такого явища як «лудоманія» (залежність від азартних ігор). Зокрема, йдеться про те, що урядовий законопроект ніяк не зменшує вплив рекламного контенту на громадян, водночас легалізовуючи та спрощуючи доступ до азартних ігор.
Велика кількість альтернативних законопроектів свідчить про боротьбу кількох різних лобістських груп за сферу грального бізнесу. Деякі з них можуть навіть не пересікатися за напрямами своєї діяльності, але просто діють паралельно, намагаючись долучити потрібні їм норми до нового закону.
В умовах слабкого державного регулювання та фактичного невтручання правоохоронних органів у сферу грального бізнесу, його легалізація, вочевидь, стане все-таки номінальною подією, а бюджет не помітить потоку потужного надходження від сфери азартного бізнесу. Вже зараз ця сфера дуже неконтрольована, а після легалізації відбудеться частковий перерозподіл «тіньових потоків». При цьому держава у бюджет в кращому разі отримає не більше 25% від справжніх обертів грального бізнесу. Не кажучи вже про супутні проблеми в суспільстві, пов’язані із лудоманією та особистими фінансовими кризами громадян.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»