У середу, 27 листопада, в Мінську відбулося чергове засідання Тристоронньої контактної групи з врегулювання ситуації на Донбасі. Фактично це було останнє засідання перед запланованим на 9 грудня паризьким самітом «нормандської четвірки», в рамках якого повинна відбутися довгоочікувана для президента Володимира Зеленського зустріч з президентом РФ Володимиром Путіним. За підсумками засідання ТКГ представники Росії висунули Україні низку нових вимог, які свідчать про те, що паризька зустріч може обернутися для Зеленського суцільним розчаруванням.
Після засідання ТКГ у Мінську Дарка Оліфер, прессекретар представника України, експрезидента Леоніда Кучми, повідомила, що Україна виконала всі домовленості лідерів країн «нормандської четвірки», які були досягнуті в жовтні 2016 року. «Зокрема, йдеться про розведення сил і засобів на ділянках в районі населених пунктів Золоте, Петрівське, Станиця Луганська; зведення моста у КПВВ в Станиці Луганській; вирішенні питання водопостачання в Луганській області», – уточнила Оліфер.
Виконання цих домовленостей відкривало шлях для організації зустрічі лідерів «нормандської четвірки», в рамках якої плануються переговори між президентом України Зеленським та Росії – Путіним.
Водночас Дарка Оліфер зазначила, що представники ОРДЛО не виконали частину своїх зобов'язань. Однак проведенню Нормандського саміту, запланованого на 9 грудня в Парижі, ця обставина, схоже, не завадить. Президент Зеленський покладає великі надії на майбутню розмову зі своїм російським колегою. У понеділок, 25 листопада, Зеленський навіть поспілкувався з Путіним телефоном. «Ми не очікуємо, що завтра припинимо війну, але як президент України я хочу чіткого розуміння, коли і як ми можемо зупинити її», – розповів Зеленський про свої очікування після зустрічі з президентом Литви Гітанас Науседа.
Отже, чи отримає президент України відповіді на свої питання?
Засідання ТКГ було останнім перед Нормандським самітом. І вже перед ним стало зрозуміло, що РФ має намір висувати Україні нові вимоги попри те, що наша країна всі свої попередні зобов'язання виконала. Зокрема, глава російського МЗС Сергій Лавров заявив, що в Парижі Зеленського «закличуть до діалогу» з Донецьком і Луганськом, оскільки без цього неможливе виконання Мінських угод.
«Ми чули від минулої адміністрації в Україні заяви про те, що вони ніколи не будуть вести прямі переговори з Донецьком і Луганськом. Чули й від представників уже нової адміністрації (Офісу) президента Зеленського подібні висловлювання, так само, як й інші заяви, які... означають відмову від виконання Мінських домовленостей», – сказав Лавров.
Схожі заяви зробив і представник РФ в ТКГ Борис Гризлов: «Забезпечення гарантованої безпеки на Донбасі можливо тільки за умови політичного врегулювання, системного політичного діалогу Києва, Донецька й Луганська. Тільки системний діалог може довести, що в Києві відмовилися від військового вирішення і дійсно прагнуть миру». За словами Гризлова, від розвитку такого діалогу «київська сторона поки що ухиляється».
Можливість «діалогу» з терористами Зеленський рішуче відкидав, ще будучи кандидатом в президенти. Жоден із пунктів Мінських угод прямо не зобов'язує президента України вести переговори з ватажками «ДНР» і «ЛНР». Однак Мінські угоди в цілому виписані таким чином, що без такого «діалогу» Україні не обійтися (якщо, звичайно, вона збирається виконувати «Мінськ-2»). Це «спілкування», наприклад, абсолютно необхідно для організації місцевих виборів у ОРДЛО. Як відомо, місцеві вибори – це найважливіша умова мирного врегулювання, що передбачена в Мінській угоді.
Іншими словами, нові вимоги росіян неприйнятні для Зеленського і ставлять його на неприємний «напівшпагат».
По-перше, спілкування президента України з терористами, сепаратистами і проросійськими маріонетками, якими є ватажки «ДНР» і «ЛНР», саме по собі є неприйнятним. В цьому випадку Зеленський дуже сильно програє своєму попереднику – Петру Порошенку, який, незважаючи ні на що, не опустився до такого приниження.
По-друге, прямий «діалог» з ватажками «ЛНР-ДНР» виведе з-під удару Росію. З розпалювача війни вона перетвориться в посередника й арбітра. А якщо РФ – посередник, а не сторона конфлікту, то Кремль може сміливо ставити питання про зняття цілої низки санкцій, накладених за агресію проти нашої країни. Чи не про це мріє російська верхівка?
У підсумку Зеленський у Парижі отримає відповідь на питання, коли закінчиться війна. Це станеться після повної реалізації Мінських угод, які передбачають амністію і легалізацію вчорашніх бойовиків, а також вплетення їх у політичне життя нашої країни під контролем Кремля. Ця «страва» буде прикрашене особливим статусом ОРДЛО і додатковою порцією приниження, яке очікує українську владу під час реалізації Мінських угод. Точну дату завершення війни Зеленський може вибрати сам – чим швидше Україна пройде цей скорботний шлях, тим швидше настане ця дата.
Годі й говорити про те, що такий сценарій не викличе захоплення у тих, хто пролив кров на Донбасі, а внутрішній вибух в Україні – це теж одна з цілей Кремля.
Саме тому президенту Зеленському, який настільки благородно вирішив принести мир до нашої країни, 9 грудня не позаздриш. «Прайс-лист» буде жорстким.
Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»