Колишнього народного депутата Олександра Онищенка затримали поблизу німецького міста Бремен ще 29 листопада. Німецька поліція звернула на нього увагу за запитом НАБУ і САП, які розшукують Онищенка в межах справи про організацію заволодіння коштами державної компанії «Укргазвидобування». Сам Онищенко поки ніяк не прокоментував цю інформацію, бо перебуває під вартою. Останній його допис у Facebook датований 28 листопада.
За нашими даними, процедура екстрадиція триватиме щонайменше один місяць. Проте, строки залежать і від самого Онищенка. Якщо він подаватиме купу позовів та скарг до німецьких судів, це триватиме значно довше. У САП ще не прогнозують приблизної дати екстрадиції. Поки що екснардеп сидітиме у німецькій в'язниці через екстрадиційний арешт. Про заставу навіть не йдеться.
Раніше директор НАБУ Артем Ситник заявляв, що у грудні Онищенка мають екстрадувати до України, оскільки той «програв усі суди в Іспанії». Пізніше стала відома й дата повернення: 13 грудня. Проте історія набула нового звучання після інформації про затримання екснардепа в Німеччині.
Організатор і втікач
Історія з провадженням стосовно Онищенка тягнеться з 2016 року. Тоді у березні детективи НАБУ провели обшук у приймальні на той час чинного нардепа. Сьогодні його обвинувачують у створенні злочинної організації; заволодінні коштами ПАТ «Укргазвидобування»; легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом та інших правопорушеннях.
За версією слідства, у 2013-2016 роках Онищенко вчинив низку кримінальних правопорушень. Будучи заступником голови паливного комітету Верховної ради, він був обізнаний про попит та ціни на ринку природного газу в Україні та мав контроль над компаніями ТОВ «Надра Геоцентр», ТОВ Фірма «Хас» та ТОВ «Карпатнадраінвест», які є операторами за договорами про спільну діяльність з ПАТ «Укргазвидобування». Це нібито допомогло йому створити схему заволодіння коштами державної компанії від реалізації газу, видобутого на державних надрах. До плану він залучив свою мати Інесу Кадирову та Валерія Постного, які, за даними слідства, стали співорганізаторами. Крім них, були долучені й інші особи, які виконували визначені їм ролі. У результаті реалізації схеми злочинна організація нібито заволоділа 1,6 млрд грн «Укргазвидобування».
Як працювала схема
Підконтрольні Онищенку компанії продавали видобутий на державних надрах газ на фіктивних торговельних біржах за заниженою вартістю. Для цього до організації були залучені і представники бірж, зокрема товарної біржі «Львівська універсальна». Тим часом Онищенко та інші підозрювані вирішили створити або придбати компанії, які мали вигравати на цих торгах і купувати газ за заниженою вартістю. Ці компанії реєстрували на третіх осіб. Згідно з планом ці компанії вигравали на фіктивних торгах, а потім перепродавали куплений газ вже за ринковими цінами. Вказаний газ у січні 2014 року продали за ціною 1250 грн (без ПДВ) за кубометр, тоді як ринкова ціна кубометру на той час становила 3925 грн (з ПДВ). За даними слідства, отриману різницю члени організації перераховували фірмам з ознаками фіктивності і в подальшому легалізовували, а саме: отримували готівкою через низку фіктивних безтоварних операцій.
За кілька місяців, у травні, газ знову продали за ціною 1250 грн (без ПДВ) за кубометр. Експертиза з'ясувала, що тоді ринкова вартість блакитного палива становила вже 5924 грн (з ПДВ) за кубометр.
Такі махінації відбувалися ще неодноразово. У 2015 газ продавали за 5000-6000 грн за кубометр, хоча ринкова ціна сягала вже 11 000 грн.
Слід Насірова
Згідно з законодавством підконтрольні Онищенку компанії, які видобували газ на державних надрах, мали платити за це ренту. Проте фірми екснардепа цього не робили і постійно отримували відтермінування платежу, не погасивши попередню заборгованість. За рахунок цього вони частково перераховували гроші «Укргазвидобуванню» під виглядом прибутків від здійснення спільної діяльності.
Заборгованість компаній Онищенка перед державним бюджетом за сплатою ренти, за даними слідства, перевищила 2 млрд грн. Як вважають у НАБУ і САП, колишній голова ДФС Роман Насіров нібито був причетний до цих переносів платежів, ухвалюючи незаконні рішення. Також слідчі вважають, що Насіровим до схеми був залучений керівник департаменту погашення боргу ДФС Володимир Новіков.
Як з'ясували детективи, Насіров видавав відтермінування фірмам Онищенка, в тому числі «заднім числом», за відсутності обґрунтованих підстав й після набуття визначених дат сплати ренти згаданими компаніями. Тож держава зазнала збитків на понад 2 млрд грн.
Судова тяганина
Наразі справу Насірова слухають у Вищому антикорупційному суді. В ньому за 10 хвилин зачитали короткий обвинувальний акт, коли у Шевченківському суді Києва майже 2 роки читали його повну версію у понад 750 сторінок. У цій справі понад 200 томів матеріалів, що значно затягне процес розгляду, однак є всі шанси, що у 2020 році вирок суду можна буде почути.
З Онищенком – складніше. Дрібні фігуранти вже уклали угоди зі слідством про визнання винуватості та отримали вироки з умовним строком, інших – судять у різних процесах. Наприклад, співорганізатора Постного та ще сімох осіб від самого початку судять у ВАКС. Самого Онищенка поки що намагаються судити заочно разом з його фінансовою менеджеркою Оленою Павленко. Проте суд учетверте відклав підготовче засідання через неявку обвинувачених, тому й не переходить до розгляду клопотання про заочний суд. Попри те, що Онищенко та Павленко перебувають за кордоном, процедура екстрадиції екснардепа може тривати щонайменше кілька місяців.
За нашими даними, Онищенка поки утримуватимуть під вартою, не визначаючи йому заставу. Після з'ясування всіх юридичних обставин, у тому числі позиції адвокатів екснардепа, німецькі правоохоронці почнуть розглядати запит про екстрадицію. Шанси, що Онищенка не екстрадують до України, дуже малі.
Єдине невирішене питання: коли? Згадаймо хоча б історію із затриманням в Німеччині іншого екснардепа Дмитра Крючкова за запитом НАБУ і САП. Його затримали у квітні 2018 року, а екстрадували рівно за рік. Та сама історія може повторитися і з Онищенком, якщо його адвокати почнуть подавати до німецьких судів скарги і позови.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»