Верховна рада продовжить на рік дію закону про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей, а з Нового року буде напрацьовувати або новий проєкт закону, або внесення змін до чинного. Таку позицію фракції «Слуга народу» озвучила нардепка Ірина Верещук. Власне, закон набув чинності 18 жовтня 2014 року терміном на 3 роки, а в жовтні 2018 року парламент продовжив його дію ще на рік. Яким чином слід змінити законодавство в контексті заяви президента Володимира Зеленського після зустрічі в Парижі «нормандської четвірки», що федералізації України не буде, «Слово і Діло» спитало в експерта з конституційного права Олександра Москалюка.
На його думку, всі заяви щодо федералізації, автономії чи особливих статусів для окремих регіонів – це лише гра у слова.
«Є таке правило в юриспруденції, що сутність договору визначається не його назвою, а тим, що в цьому договорі записано. Якщо у договорі дарування передбачена платна передача майна, то це буде договір купівлі-продажу. Приблизно так само і тут. Якщо ви даєте змогу практично самостійно формувати судову систему, правоохоронну систему, місцеву владу, фінансову та все даєте на відкуп цим окремим районам, то не треба говорити, що це федералізація, але фактично це буде саме так», – зазначив Москалюк.
Особливий статус Донбасу за 11 днів: що може прискорити процес і чим це небезпечноСпікер розраховує, що парламенту вдасться розробити законопроект про особливий статус Донбасу в стислі терміни – між зустріччю в Нормандському форматі та останнім пленарним засіданням ВР в 2019 році, яке пройде 20 грудня, тобто за 11 календарних днів.
За його словами, ключове питання, полягає в тому, який вплив центральна влада матиме чи зберігатиме або встановлюватиме над цими районами. «Якщо виходити з того, що є на сьогодні, то цього впливу немає», – сказав він.
Юрист зауважив, що навіть у автономному статусі Криму в складі України були можливості дещо обмежувати цю автономію через представника президента на півострові, також була можливість скасування актів республіки Крим як таких, що не відповідають Конституції України.
«Були якісь способи впливу, власне, як і в інших державах, де така можливість завжди зберігається. А тут ми говоримо про те, що жодних варіантів впливу на те, що там відбувається ми, по суті, не маємо. Треба дуже обережно ставитися до формулювання «ми не допустимо федералізації». Щоб не було так, що за соснами не видно лісу», – зазначив Москалюк.
Говорячи про закон щодо особливого порядку місцевого самоврядування в окупованих частинах Донецької та Луганської областей, конституціоналіст зауважив, що цей документ потребує значного доопрацювання.
«Він насправді мертвий, бо він потребує внесення змін до законів про судоустрій, про прокуратуру, про місцеве самоврядування. Зрештою я не бачу чогось критичного в тому, що його дію продовжать, але низка проблем не залишиться. Наприклад, як має діяти врегулювання діяльності муніципальної міліції в тих окремих районах? Такі речі, звісно, не прописані в цьому законі», – зауважив юрист.
На його думку, продовження дії закону мало що змінить, до того ж, він буде тимчасовим. Тож невдовзі знову виникне потреба щось змінювати.
«Натомість зміни до Конституції так просто назад не відмотаєш. Насправді цей закон про особливість місцевого самоврядування потребував би змін на рівні Конституції, але все криється в загальних формулюваннях. Чим більш загальні формулювання, тим менше наслідків він породжує», – додав юрист.
Коментуючи тему федералізації, Олександр Москалюк зазначив, що в Європі більшість країн формувалися шляхом об’єднання маленьких держав в середині однієї великої держави і для збереження автономності запроваджували федерацію.
«Щодо країн, які переходили з унітарної на федеративну форму, то в цивілізованому світі є тільки один приклад – Бельгія. Але її називають хворим дитям Європи. Бельгія складається з двох земель: на півночі Фландрія, де живуть переважно вихідці з Голандії, що сповідують не протестантизм, а католицизм, а на півдні живуть фактично французи. І для того, щоб послабити серьозні протиріччя між ними, були вимушені піти на цей крок. Ніхто в Європі не зацікавлений у розділі Бельгії», – зауважив Москалюк.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось з юристом чи можливий компроміс між тим, що Зеленський виключає федералізацію України, на якій наполягає Путін.
Також ми розбирались у політичних складнощах та нюансах, пов’язаних із законом про особливий статус Донбасу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»