Конституційний суд України виніс рішення щодо останнього із семи законопроектів президента Володимира Зеленського, які передбачають зміни до Конституції. Йдеться про законопроект №1027 щодо додаткових підстав дострокового припинення повноважень народного депутата України. КСУ постановив, що законопроект не відповідає статті 157 Конституції України. Це означає, що в проєкт закону ще можна внести зміни і знову передати до КСУ, зазначив у коментарі «Слово і Діло» експерт з конституційного права Богдан Бондаренко.
Юрист пояснив, що КСУ розглядав законопроект щодо відповідності двом статтям Конституції – 157 і 158. Документ передбачає запровадження додаткових підстав для втрати мандату народними депутатами, а саме через «кнопкодавство» і прогули засідань парламенту і комітетів.
Загалом КСУ визнав проєкт закону таким, що відповідає Конституції, але саме положення щодо втрати мандату через прогули і «кнопкодавство» не відповідають ч. 1 ст. 157, що звужує права и свободи громадянина.
«Щодо «кнопкодавства» КСУ говорить, що мета переслідується легітимна, але в плані пропорційності або домірності пропонуються занадто серйозні санкції проти нардепів, коли передбачена автоматична втрата мандату і не можна враховувати будь-які пом’якшувальні обставини», – пояснив юрист, додавши, що в разі «кнопкодавства» складно уявити будь-які пом’якшувальні обставини.
Юрист нагадав, що є новий закон, яким «кнопкодавство» криміналізовано, що набагато суворіше за позбавлення манадту. «Коли КСУ дійшов висновку про «кнопкодавство» щодо відповідності Конституції, він вказав, що таке формулювання не може бути використано через занадто жорсткий характер. Водночас нове положення Кримінального кодексу якраз конкретно сформульовано, коли умисне натискання кнопки не за себе, або умисне надання можливості натикати комусь кнопку карається як кримінальний злочин. Тобто депутат може втратити мандат не через «кнопкодавство», а просто на підставі вироку суду», – сказав Бондаренко.
Тепер виникає питання, що буде з законом, про кримінальну відповідальність за «кнопкодавство», адже він не відповідає позиції КСУ.
У положенні законопроекту Зеленського щодо прогулів КСУ вказав про незрозумілість того, що вважається поважністю причин прогулу, оскільки це оціночне поняття.
«Неможливо в Конституції враховувати всі оціночні поняття. Це робиться на рівні закону. Але КСУ дійшов висновку, що відсутність нардепа на певній кількості засідань і автоматична втрата мандату на підставі рішення Верховного суду обмежує права і свободи людини і громадянина», – сказав Богдан Бондаренко.
Президентський законопроект також пропонував виключити з Конституції слова «виборчих блоків партій». «У цілому це непогана ідея. Тому що в нас на рівні закону виборчі блоки заборонені вже давно і надмірна деталізація конституційного врегулювання в цій частині, можливо, й не потрібна», – зауважив конституціоналіст, нагадавши, що формулювання щодо партій і виборчих блоків партій з’явилося в Конституції 2004 року, яку писали під пропорційну виборчу систему.
«Але КСУ дійшов висновку, що якщо прибрати з тексту Конституції слова «виборчі блоки партій», це означає автоматичну заборону виборчих блоків. Хоча це не так. Можна на рівні закону визначити, що вибори проходять за пропорційною системою, а партії беруть участь у виборах як самостійно, так і у виборчих блоках», – зазначив юрист.
Насамкінець Богдан Бондаренко зазначив, що законопроект далі не може розглядатися Верховною радою, оскільки КСУ визнав у ньому частину, що не відповідає Конституції. «Тепер треба або вносити до нього зміни, або подавати новий проєкт закону. Оскільки подавати новий протягом року не можна, тому треба в нього внести зміни і знову передати до КСУ», – пояснив він.
Раніше «Слово і Діло» розбиралось, чому законопроект Зеленського щодо призначення очільників ДБР та НАБУ не пройшов конституційний контроль.
Також ми розбирались з юристом, чому опозиція отримала можливість гальмувати голосування законопроекту про кількість нардепів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»