У Верховній раді зареєстрували законопроект «Про економічний паспорт українця», за яким усі діти отримають частку від експлуатації природних ресурсів на індивідуальні рахунки. Автором законопроекту став нардеп від фракції «Слуга народу» 26-річний мажоритарник Дмитро Костюк. «Слово і Діло» розбиралося, що передбачає проєкт закону.
Нагадаємо, що обіцянка запровадити економічний паспорт українця була в передвиборчій програмі Володимира Зеленського. Ідея полягала в тому, що кожна дитина має право накопичувати на своєму рахунку частину від реалізації державою природних надр. Отримати гроші можна лише після досягнення повноліття.
Удруге ця обіцянка зустрілася в передвиборчій програмі президентської партії та окремих мажоритарників від «Слуги народу».
Судячи з тексту законопроекту, який умістився на трьох сторінках, його основна мета – покращити економічний рівень життя українців, припинити відтік громадян за кордон та зберегти генфонд країни.
Під «економічним паспортом українця» мається на увазі особистий рахунок дітей, які народяться в Україні після 1 січня 2021 року та проживуть на території нашої держави впродовж 18 років.
Передбачається, що після ухвалення законопроекту Кабінет міністрів має створити «Фонд майбутнього», який буде накопичувати кошти в розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України. Ці кошти накопичуватимуться у Фонді, а з 2039 року мають рівномірно розподілятися між власникам рахунків після досягнення ними повноліття. Виплати є безповоротною фінансовою допомогою.
До функцій «Фонду майбутнього» входять накопичення та зберігання коштів, рівномірний розподіл та виплата повнолітнім громадянам України та «інші фінансові функції, передбачені Статутом Фонду».
Річний бюджет «Фонду майбутнього» формується за рахунок державних коштів у вигляді 1% від вартості реалізації усіх корисних копалин, видобутих на території України; коштів, які Фонд отримує як гранти або залучає в інший спосіб з будь-яких державних чи приватних джерел, які не заборонені законодавством.
Кабінет міністрів може збільшувати статутний капітал Фонду, надавати йому фінансування з держбюджету та збільшувати відсоток від реалізації усіх корисних копалин, видобутих на території України, який буде відраховуватись до Фонду (за згоди Верховної ради).
Хто платитиме гроші до Фонду? Чи буде якийсь новий податок для покупців корисних копалин? Яке міністерство керуватиме Фондом? Чи будуть кудись інвестувати ці кошти? На ці питання «Слово і Діло» шукало відповіді разом з експертом.
Раніше фінансовий експерт Андрій Блінов у коментарі «Слово і Діло» назвав обіцянку про запровадження економічного паспорта українця передвиборчим популізмом.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»