На сайті Верховної ради з’явився текст законопроекту «Про економічний паспорт українця», який умістився на 3 сторінках та має лише 6 статей. У чому суть законопроекту та чому його можуть відкликати ще до розгляду, «Слово і Діло» розповів юрист Андрій Вігірінський.
Запровадження економічного паспорту українця було однією з програмних обіцянок президента Володимира Зеленського та партії «Слуга народу». Автором законопроекту став нардеп від монобільшості 26-річний мажоритарник Дмитро Костюк. Відповідно до законопроекту, «економічний паспорт українця» – особистий рахунок українців, які народяться в Україні після 1 січня 2021 року та проживуть на території України впродовж 18 років.
Кабінет міністрів має створити «Фонд майбутнього», який буде накопичувати кошти в розмірі 1% від реалізації всіх корисних копалин, видобутих на території України, та здійснюватиме рівномірні виплати власникам рахунків після досягнення ними повноліття.
Верховна рада за тиждень ухвалила 29 законопроектівВерховна рада за тиждень ухвалила 29 законопроектів і 38 постанов. Народні депутати завершили роботу другої сесії.
«Основне питання до автору цього законопроекту, хто буде платником цього 1% на користь «Фонду майбутнього»? Цей відсоток буде відраховуватися від реалізації за якими цінами? З ПДВ чи без ПДВ? З рентою чи без?», – поцікавився Андрій Вігірінський.
За його словами, фактично пропонується покласти незрозуміло на кого додатковий податок у вигляді 1% від вартості проданих корисних копалин.
«Вартість – це питання оціночне. Сьогодні газ продається по 200 доларів, завтра – по 300. Що є базою для оподаткування? Сума угоди за одиницю товару. Хто є платником цього 1%: продавець чи споживач? За логікою будь-якого нормативного документа кінцевим платником податку завжди стає споживач. Тому, якщо йдеться в нашому разі про газ, нафту, які внутрішньо споживаються в Україні, а не експортуються за кордон, то фактично народний депутат пропонує, щоб громадяни доплатили в частині, яка стосується нафти і газу, плюс 1 % до вартості, за якою вони їх сьогодні купують», – зазначив юрист.
Вігірінський зауважив, що в країнах-експортерах вуглеводнів, таких як Емірати, Росія, Норвегія, Саудівська Аравія, Ірак, існують Фонди національного добробуту.
«У Росії до Фонду національного добробуту перераховується надприбуток від експортної вартості нафти. Якщо прогнозована ціна нафти на наступний рік у бюджеті фіксується, наприклад, на рівні 30 доларів за барель, то все, що йде вище цієї суми, це експортна надбавка, яка наповнює Фонд національного добробуту. Наприкінці літа цього року в Фонді буде акумульовано 7% російського ВВП. Це близько 220 млрд доларів. І вони не йдуть на виплати громадянам з досягнення повноліття. Вони йдуть на національні проєкти», – розповів експерт.
В Україні інша ситуація, нам не вистачає нафти й газу, тому ми є імпортером. Серед корисних копалин, які видобуваються в Україні – пісок, щебінь, бурштин, нікель, копалини з яких виробляються феросплави.
Якщо говорити про вугілля, то, за словами Вігірінського, державні вугільні підприємства продають вугілля собі в збиток. «Іх рентабельність – 3 тис. грн за тонну вугілля. А вони продають по 2 тис. 300 грн. Держава їх дотує. І якщо цю вартість ще оподаткуємо на 1%», – сказав він.
«Та частина товарів, які експортуються за кордон, має рахуватися з урахуванням податку на додану вартість чи без? У законопроекті цього не вказується», – зауважив Вігірінський, підкреслюючи, що виникає питання адміністрування податку, бо 1% – це фактично податок.
«У такому разі цей законопроект вже називається не про економічний паспорт українця, а якось по іншому і в тому числі включає питання внесення змін по Податкового кодексу. Треба розуміти, яким буде порядок сплати цього податку. Хто виступає платником цього податку, а хто – податковим агентом. Далі податок скеровується до фондів держбюджету. Припустимо, якщо це загальний податок, то йдеться про Спецфонд», – наголосив юрист.
У тексті законопроекту йдеться про те, що бюджет Фонду складається з 1% від реалізації всіх українських корисних копалин, а також коштів, грантів і дотацій. Кабмін може здійснювати додаткову державну підтримку Фонду.
«Це якщо в нас є надлишкові гроші, нема куди їх витратити, тоді можна вкинути ці гроші в Фонд. Але в нас бездефіцітний бюджет не планується в найближчі 3 роки. І навіть якщо би він був профіцитним, то переважно пішов би на збільшення соціальних виплат шляхом приведення їх до соціальних нормативів», – зазначив юрист.
У законопроекті не пояснюється, якому міністерству буде підпорядковуватись цей Фонд. Його функції – накопичення та зберігання.
«Це означає складання грошей на купку. Гроші щорічно втрачають свою ціну, відповідно, будь який Фонд повинен мати можливість інвестувати кошти. Інакше виходить, що певна частина коштів вилучається з економіки і лежить мертвим тягарем. Один із варіантів, куди Фонд, маючи відповідні інструменти інвестування, може вкладати, наприклад, в облігації внутрішньої державної позики», – сказав експерт.
На його думку, все те, що видобувається, продається і споживається в межах країни, фактично споживається населенням. Якщо формується новий податок на щось, то збільшуються видатки українців. З однієї кишені забирається, щоб перекласти кудись, щоб у майбутньому якійсь частині українців це роздати. Причому, не примножуючи, тому що Фонд не має інструментів, які б допомагали інвестувати.
«Якби ми хотіли за рахунок збільшення податкового навантаження збільшувати бюджет, то бюджетні ставки поміняли б законопроекті N1210. Зараз йдеться про те, щоб збільшувати податкові навантаження. Особливо в частині корисних копалин, коли ми очікуємо на інвесторів у газовидобуток, нафтовидобуток, це дурість, тому що це збільшує видаткову частину інвесторів і зменшує його прибуток. Ніхто цього робити не буде, я думаю, навряд чи хтось підтримає цей законопроект», – підсумував Андрій Вігірінский, не виключивши можливість того, що його відкличуть за кілька днів.
Раніше «Слово і Діло» писало, Верховна рада за тиждень ухвалила 29 законопроектів.
Також ми підбили підсумки другої сесії Ради у фактах та цифрах.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»