Прем'єр-міністр Олексій Гончарук заявив, що цьогоріч державний апарат в Україні буде скорочено мінімум на 10%. «Держава повинна бути менш роздутою, більш компактною, але більш ефективною», – зазначив глава уряду. «Слово і Діло» пропонує згадати, хто ще давав подібні обіцянки, а хто їх вже провалив або виконав.
Як обіцяє скоротити держапарат нова влада
Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет у жовтні минулого року заявив, що кількість працівників Державної аудиторської служби буде скорочено до 400 осіб: «Зараз там працює 3 тисячі 212 осіб, і вони отримують небезпечно низькі зарплати. До чого це може призвести, можете здогадатися». В які терміни планують провести скорочення, Дубілет не вказав.
До липня буде скорочено апарат Міністерства юстиції, обіцяв глава відомства Денис Малюська. «Найімовірніше, в три етапи, може навіть у чотири. Радикально різати штат і міняти співробітників, як це зараз намагається зробити Генпрокуратура, ми не наважилися. Вирішили трохи рознести за часом, щоб налагодити процедури і функції. Я побоююся, що, якщо ми почнемо скорочувати швидко і тисячами, це нам може відгукнутися – у вигляді проблем із безпекою даних, із правами громадян, із послугами. Тому ми вибрали поступовий шлях. Крім того, на швидкі звільнення потрібні великі гроші одномоментно», – розповів Малюська.
Партія «Голос» у своїй передвиборчій програмі пообіцяла зробити державний апарат компактним і ефективним, а також скоротити його непотрібні функції. Мета партії – громадянин не стикається з чиновником, а держава за допомогою сучасних електронних інструментів надає якісні державні послуги людям і бізнесу. Схожа програмна обіцянка у «Слуги народу» – провести аудит функцій і скорочення державних органів. Мажоритарник Микола Кучер перед виборами теж пообіцяв сприяти зменшенню чисельності апарату чиновників і звільнення неефективних керівників. Усі ці обіцянки поки перебувають у процесі виконання.
Які обіцянки вже виконали або провалили політики
Степан Полторак на посаді міністра оборони виконав обіцянку скоротити особовий склад відомства. «Чисельність особового складу Міноборони планується зменшити на 200 осіб, кількість департаментів – удвічі», – говорив він. У листопаді 2016 року стало відомо, що чисельність структурних підрозділів міністерства зменшилася з 25 до 18. Крім того, була скорочена 191 посада, розформовано 15 і сформовано 9 структурних підрозділів.
Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков наприкінці 2014-го запевняв, що за рік кількість співробітників правоохоронних органів буде скорочено до 150-160 тисяч. Йому вдалося це зробити: згідно з внесеними до закону змін чисельність співробітників МВС у 2015 році зменшили до 152 тисяч осіб.
Партія «Батьківщина» у VIII скликанні парламенту обіцяла провести переатестацію і скоротити чисельність працівників державних органів. Наприкінці 2015 року Верховна рада ухвалила закон «Про державну службу», який передбачає скорочення кількості державних чиновників і підвищення зарплати тим, хто залишається на держслужбі. Також запроваджується механізм атестації державних службовців. 17 з 19 членів фракції Юлії Тимошенко цей закон підтримали і виконали обіцянку.
Депутат VIII скликання Сергій Рудик у передвиборчій програмі обіцяв утричі скоротити кількість генералів в Україні. Однак виконання такої обіцянки не входить до повноважень нардепа, тому він її очікувано провалив. Рудик навіть не вніс жодної законодавчої ініціативи, яка б передбачала обіцяне скорочення.
Нагадаємо, раніше «Слово і Діло» писало про те, які кадрові перестановки обіцяла нова влада.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»