216 народних депутатів 7 лютого внесли до Верховної ради проєкт постанови №3039 про звільнення директора НАБУ. Артема Ситника звинувачують у тому, що він не вніс до декларації інформацію про дороговартісний відпочинку на турбазі в Рівненській області, а за його відпочинок платили інші люди. Доктор юридичних наук, експерт Центру політико-правових реформ Борис Малишев у коментарі «Слово і Діло» пояснив, що навіть, якщо депутати знайдуть достатню кількість голосів за звільнення директора НАБУ і проголосують більшістю, – юридичного значення це не матиме.
Борис Малишев позначив, що згідно зі ст. 6 закону України про НАБУ, Верховна рада може звільнити директора бюро за пропозицією не менш як третини народних депутатів України від конституційного складу, тобто 150 осіб.
Він зауважив, що під постановою підписалося більше депутатів, але це все одно не дає права звільнити директора НАБУ.
Доктор юридичних наук звернув увагу на те, що в постанові народні депутати звертаються до президента України, щоб він вжив заходів. Однак це також не передбачено законом про НАБУ.
«Постанова Верховної ради, протокол про корупцію, який раніше отримав директор НАБУ, не є підставою для звільнення Артема Ситника. Стаття закону України про НАБУ каже, що підставою для відставки директора НАБУ є вступ в силу обвинувального судового рішення проти нього», – пояснив Малишев.
Юрист уточнив, що відповідно до закону це не єдина підстава, але в цьому разі вона найбільш доречна з усього переліку.
На думку експерта, компанія навколо звільнення Артема Ситника сприймається, як тиск на НАБУ.
Бюро покликане розслідувати корупційні злочини серед високих посадових осіб. Постанову можна розцінювати, що НАБУ діє у правильному напрямку, додав Малишев.
«Цю історію варто розцінювати, як спробу тиску на орган досудового розслідування, під слідство якого потенційно можуть потрапити народні депутати, у тому числі ті, які підписалися під постановою», – зауважив юрист.
Він припустив, що депутати, можливо, як об'єкт моніторингу з боку НАБУ, намагаються вплинути на Ситника, щоб дискредитувати орган в очах суспільства.
«Далі, за необхідності, можуть послабити позиції НАБУ, якщо діяльність буде спрямована на розслідування потенційних корупційних дій тих чи інших депутатів», – прокоментував експерт Центру політико-правових реформ.
Раніше експерт із конституційного права Олександр Москалюк в коментарі порталу пояснив, що, якщо парламент і звільнить директора НАБУ, він зможе поновитися на посаді через Адміністративний суд.
Нагадаємо, директор Національного антикорупційного бюро (НАБУ) Артем Ситник повідомив, що не має наміру добровільно подавати у відставку.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»