Питання світової економічної кризи поки розглядається, як імовірний сценарій. Наразі був «чорний понеділок», але далі немає єдиної думки щодо того, чи буде криза. Таку точку зору в коментарі «Слово і Діло» озвучив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
«Поки що відбулася корекція завищених трендів, які утворилися в 2019 році», – уточнив він.
За його словами, якщо світова економічна криза все-таки станеться, то Україна відчує наслідки. Україна є так званою малою відкритою економікою. Тренди, які відбуваються на глобальному ринку, відображаються на наших, констатував економіст.
«Україна залежить від світових фінансових ринків. Торік майже 5 мільярдів доларів зайшло в країну від іноземних інвесторів, які купували українські цінні папери. Інвесторів зацікавила висока прибутковість і стабільний курс», – пояснив Ярослав Жаліло.
Він не виключив, що якщо ситуація зміниться, то гроші будуть йти з країни. Власники будуть продавати папери, купувати валюту та виводити з країни. Це активний тиск на курс гривні.
Експерт звернув увагу на те, що протягом останніх днів НБУ виходить із валютними інтервенціями, щоб уникнути просідання гривні.
Наслідки світових фінансово-економічних кризСвітова економічна криза близько, вважають у МВФ і Світовому банку. Слово і Діло пропонує подивитися, які кризи вже пережив світ.
Він вказав, що на курси в обмінних пунктах впливають ажіотажні моменти, вподобання банків. Орієнтуватися треба на Нацбанк.
«Курс в обмінниках не варто пов'язувати з процесами в глобальній економіці. Наклалося кілька факторів. По-перше, очікування кризи після «чорного понеділка», загальний фон невизначеності через зміну уряду, підвищені ризики, які є в суспільстві через пандемію коронавірусу. У сукупності це призвело до підвищеного попиту», – пояснив економіст.
Президент Центру антикризових досліджень уточнив, що дії НБУ пов'язані з відтоком спекулятивних інвесторів з країни.
Крім того, він додав, що Україні також потрібні гроші, щоб фінансувати дефіцит бюджету. 5 мільярдів – кошти, які були витрачені, щоб фінансувати видатки.
«У разі кризи такі ресурси вже не будуть направлятися на подібні проєкти. Це гроші, які доступні на етапі економічної активності. Як тоді фінансувати дефіцит бюджету, який нікуди не зник? Або за рахунок внутрішніх ресурсів, тобто за рахунок закупівлі НБУ облігацій, або шляхом стимулювання комерційних банків. У будь-якому разі буде інфляційний ефект. Тому тиск на курс – очевидний», – прокоментував президент Центру антикризових досліджень.
Жаліло також спрогнозував, що в разі світової кризи відбудеться падіння експорту, зокрема металів, руди, промисловості, а також є вірогідним падіння послуг в IT-секторі.
За його словами, надалі це також погіршить платіжний баланс, що призведе до девальваційного тренду в країні.
Економіст уточнив, що бізнес теж в очікуванні того, яким буде курс. Він не виключив, що представники бізнесу будуть страхуватися і купувати валюту наперед, щоб убезпечити себе від коливань.
«Це все говорить про те, що девальваційні впливи будуть. В яких розмірах? Багато причин. У бюджеті закладено 27 гривень за долар, і поки ми навіть до цього показника не наблизилися. Поки що катастрофічних сценаріїв немає», – резюмував президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жаліло.
Також «Слово і Діло» пропонує подивитися, які кризи вже пережила світова економіка.
«Слово і Діло» раніше писало, як змінювався курс гривні до долара на початку весни за останні 5 років.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»