На час дії карантину в Україні держслужбовці можуть не подавати декларації, ФОПи – відстрочити виплату ЄСВ, а штрафи за порушення правил санепідбезпеки підвищать від 17 до 34 тисяч гривень. Верховна рада ухвалила два законопроекти, що стосуються протидії пандемії коронавірусу. Наскільки новий комплекс правових норм полегшить/ускладнить життя українців в умовах карантину, «Слово і Діло» розпитало адвоката «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
Юрист зазначив, що одним законопроектом парламент вніс зміни до Податкового кодексу для прискорення процедур закупівлі та ввезення ліків і медичних виробів та інших супутніх товарів для боротьбі з вірусом.
Передбачено, що на час карантину ФОПи можуть відкласти виплату ЄСВ, скасовуються перевірки бізнесу і людям, що перебувають у самоізоляції, в якості лікарняного виплатять половину зарплати. Але є нюанси.
Як штрафують за порушення правил карантину в Україні та інших державахКарантин через коронавірус діє в більшості країн. Пропонуємо порівняти, як за його порушення штрафують в Україні та у світі.
«Важливо розуміти, що такі лікарняні виплатять лише тим, хто платить відрахування у Фонд соцстрахування, і на час самоізоляції або перебував у спецустановах охорони здоров'я, або вдома, але під наглядом лікарів. Якщо людина приїхала з-за кордону і свідомо вирішила просидіти вдома 2 тижні, щоб нікого випадково не заразити, але при цьому не зверталася до медиків, то їй нічого не заплатять», – пояснив юрист.
Другий «антивірусний» законопроект, ухвалений парламентом, передбачає внесення змін не тільки до Податкового, а й Кримінального й Трудового кодексів. І тут цікаво подивитись, як збільшується адміністративна й кримінальна відповідальність за порушення карантину.
«Санкція за порушення правил, які запроваджені на період карантину, тепер передбачає штраф від 17 до 34 тис. грн. Протокол на порушника складатиме поліція, а розглядатиме – суд. Йдеться про ст. 44 прим. 3 в частині «порушення правил карантину», у тому числі рішень органів місцевого самоврядування. Штраф збільшено до 2 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Норма прописана не чітко і відсилає до санітарних правил, тому в поняття «порушення правил карантину» може входити все що завгодно, аж до відсутності маски на обличчі», – зазначив Геннадій Дубов.
Що стосується кримінальної відповідальності, то юрист пояснив, що в ч. 1 ст. 325 Кримінального кодексу України вносяться зміни, що збільшують розмір штрафу (з 100 до 3 тис. неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) і термін позбавлення волі. При цьому залучити до відповідальності в такому разі можливо, тільки якщо будуть наслідки дій людини або тих же посадових осіб. Такими наслідками може бути ризик зараження людей, а тяжкими наслідками – зараження або смерть людей внаслідок певних дій.
За словами юриста, в умовах, коли про китайський коронавірус відомо так мало, складно сказати, як у кримінальних справах будуть доводити, наприклад, те, що злочин був свідомо спрямований на навмисне зараження людей.
Крім штрафів і посилення відповідальності за порушення карантину, парламент відніс цей карантин до форс-мажорних обставин. Це суттєво полегшить життя туроператорам і авіаперевізникам, а також тим фірмам, які не змогли виконати свої зобов'язання через пандемію.
Однак, як зазначив Геннадій Дубов, це не позбавляє кожну окремо взяту фірму від необхідності звертатися до Торгово-промислової палати по відповідну довідку про форс-мажор.
З важливого – у закон про відпустки внесли норму, що регулює відпустку за власний рахунок. Зараз працівник може отримати 15 днів на рік без грошового утримання. Тепер на час карантину це обмеження не враховується. Тобто будь-яка людина може просити в роботодавця відпустку за власний рахунок, який не впливає на згадані 15 днів.
Юрист уточнив, що йдеться про відпустку з ініціативи працівника. У тих випадках, коли в зв'язку із закриттям, наприклад, готелю чи ресторану швидкого харчування, працівників відправляють у вимушену відпустку за власний рахунок, порушується трудове законодавство.
«Проблема в тому, що у нас трудове законодавство в цій частині, по суті, не працює. На мою думку, роботодавець не може примушувати працівників йти у відпустку за власний рахунок. Якщо ж людина оформлена офіційно, є трудові відносини і зобов'язання, таких випадків бути не повинно. Трудове право навіть не містить такого поняття як форс-мажор», – зазначив Геннадій Дубов.
Раніше «Слово і Діло» вивчало, як змінилася робота органів влади та міжнародних організацій у різних країнах.
Також ми писали, до яких наслідків може призвести жорсткість карантину в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»