Цими днями ВООЗ оприлюднив дані щодо поширення пандемії коронавірусу COVID-19 у світі. На жаль, попри зусилля багатьох країн, хвороба таки неухильно заражає дедалі більшу кількість жителів планети. Тож у ВООЗ наголошують на необхідності ще більшої злагодженості дій та суворих заходів проти пандемії.
В Україні хвороба також не збавляє темпів поширення – щодня медики фіксують дедалі більше випадків захворювання. Цього тижня уряд схвалив рішення про запровадження надзвичайної ситуацію по всій території України, а також продовжив карантин до 24 квітня.
Саме цю дату можна вважати своєрідним маркером для нашої країни. Кількість випадків зараження може або знизитися, або продовжить зростати. Заходи карантину створюють суттєві перешкоди для поширення пандемії територією нашої країни. Утім, вірусологи впевнені у тому, що Україна ще не пройшла піку захворюваності, а значить карантин таки доведеться продовжити, а заходи із протидії посилити.
Наприкінці цього тижня Верховна рада має зібратися на позачергове засідання для внесення суттєвих змін до Державного бюджету та ухвалення низки інших рішень щодо боротьби з епідемією коронавірусу.
Як свідчить ситуація, більшість країн світу, у тому числі й Україна, виявилися не готовими до такого виклику, як епідемія нової хвороби та до тривалих заходів щодо протидії. Особливо відчують на собі наслідки карантину в Україні бізнес, сфери медицини та освіти.
Тож з якими саме проблемами вже зіткнулася наша держава? До яких це наслідків призведе? Чи реально заздалегідь розробити альтернативну систему протидії подібним викликам?
Параліч бізнесу
У критичному стані опинилися підприємці – особливо важко доведеться малому та середньому бізнесу. Напередодні запровадження карантину уряд ухвалив кілька важливих рішень для бізнесу, проте навряд чи ці заходи сильно вплинуть на стан справ підприємців.
Так, уряд на 2 місяці звільнив від сплати ЄСВ всіх фізичних осіб-підприємців, тимчасово скасував штрафи та пеню за несвоєчасну сплату ЄСВ, запровадив мораторій на перевірки бізнесу до 1 липня, а також на 3 місяці відтермінував обов'язкове запровадження РРО для всіх категорій «спрощенців». Ще було вирішено звільнити бізнес від основних штрафів і пені за порушення податкового законодавства з 1 березня до 31 травня.
Утім, очікування бізнесменів щодо періоду карантину дуже і дуже песимістичні. Закриття та скорочення не уникнути, а це, у свою чергу, спричинить ланцюгову реакцію в усьому діловому секторі. Звісно, найболючіше карантин вдарить по малому бізнесу, проте й середні та великі підприємства готуються до оптимізації та вимушеного скорочення персоналу.
Звісно, заходи, яких вживає український уряд для підтримки підприємців, дуже недостатні. А «подушка безпеки» у більшості бізнесменів вкрай обмежена, аби протриматися більш ніж 1-2 місяці, не кажучи про пів року чи більше.
Одна з найпотужніших економік світу – США – також вживає різноманітних заходів із протидії пандемії коронавірусу, зокрема у сфері підтримки бізнесу і пересічних громадян. При чому там діютьв в інший спосіб – не просто скасували податки, а запропонували підприємцям на час кризи брати кредити. Важлива ремарка – у США, як і в багатьох розвинених економіках, повністю не припиняли ділової активності. Бізнесменів, які не звільнять жодного свого працівника під час карантину, – позбавлять необхідності сплачувати відсотки за кредитами. Cім’ям із доходом менш ніж 100 тисяч доларів на рік, в яких тимчасово втратили роботу, держава виплачуватиме 1000 доларів на кожного члена сім’ї протягом карантинних заходів.
Інші країни також застосовують різноманітні стимулювальні кроки для бізнесу. Щоправда, є одна суттєва відмінність від України – усе це їм дозволяють спроможності їхніх стабілізаційних та резервних фондів.
Охорона здоров’я – на межі можливостей
Сфера медицини під час боротьби з епідемією коронавірусу – на вістрі атаки. Усі недоліки вітчизняної медицини, а це передусім відсутність матеріально-технічної бази, достатньої кількості ліків та кадрів, – суттєво вплинуть на темпи поширення пандемії в Україні.
Найбільш відчутна критична ситуація із можливістю українських лікарень приймати велику кількість хворих – особливо, коли йдеться про заходи із реанімації. Як завжди, найгірша ситуація в регіонах, але і в столиці стан справ не набагато кращий.
Освіта в аутсайдерах
Одна зі сфер, фінансування якої запланували скоротити в поточному році, – це освіта. Хоч українські вчителі й мають значний досвід непростих умов дистанційної роботи із учнями під час тривалих карантинів, проте навіть вони були не готові до нинішніх рекордних строків онлайн-роботи зі школярами.
В умовах, коли в країні можуть з’явитися сотні тисяч безробітних, а в лікарнях люди не отримуватимуть потрібної допомоги, держава буде набагато менше приділяти уваги сфері освіти. Здавалося б, це очевидний факт, проте саме відсутність чіткого плану дій у сфері отримання знань під час форс-мажору, яким уряд вже офіційно визнав пандемію коронавірусу, у подальшому може мати негативний вплив на економіку нашої держави.
При чому йдеться не лише про недостатньо якісну підготовку школярів та абітурієнтів, але й про ставлення і кадрову політику держави до професії вчителя. Скорочення зарплат та загалом відсутність зацікавленості у розвитку освітянського сектору збільшать кількість звільнень серед вчителів. Одна з небагатьох нематеріальних мотивацій для українських вчителів – спілкування з учнями та задоволення від результатів роботи – може бути втрачено через непродуманий план дій під час занадто тривалих карантинних заходів.
Резервні можливості держави?
Для протидії пандемії коронавірусу держава створить стабілізаційний фонд у розмірі 200 мільярдів гривень. Передусім, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, кошти стабфонду будуть спрямовані на підтримку пенсіонерів та людей, які втратили роботу.
Найімовірніше, в умовах зростання кризових явищ в економіці України кошти до стабілізаційного фонду будуть знайдені за рахунок скорочень в інших секторах – у тій самій освіті та науці, культурі. Ще одна можлива сфера, за рахунок якої відбудеться скорочення: кошти на проведення місцевих виборів. Суттєво можуть бути урізані всі державні видатки, які раніше були пов’язані із розвитком громадянського суспільства.
Так чи інакше, резервних можливостей в України обмаль. Щоразу, коли в державі замислювалися над створенням розширених резервів, знаходилися більш нагальні статті витрат. Наприклад, під час російської агресії потрібно було рятувати та створювати з нуля армію, пізніше більше коштів виділялося для погашення кредитних зобов’язань. Наразі ж виникала ситуація, що інших резервів, окрім як економії та оптимізації видатків держави, у нас немає. Вочевидь, зважаючи на нинішню ситуацію в економіці, більш серйозно замислитися над створенням резервного фонду для протидії різноманітним небезпекам та форс-мажорам, доведеться ще не скоро.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і Діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»