Україна розраховує отримати від МВФ 1,75 млрд доларів першого траншу фінансової допомоги за новою програмою співпраці та розраховує згодом збільшити цю суму до 3,5 мільярдів. Утім, нова кредитна програма МВФ залежить від ухвалення так званого «антиколомойського» закону. У коментарі «Слово і діло» експерт економічних програм Центру Разумкова Володимир Сиденко зауважив, що МВФ має намір зберегти певний вплив на економічні параметри української економіки й Україні буде нелегко виконувати зобов'язання за новою кредитною програмою.
«Мінфін виходить із тих втрат, які можуть загрожувати у зв’язку з тим, що ми перебуваємо вже перед третім продовженням карантину і нема ніякої гарантії, що цим все закінчиться. Останні повідомлення щодо перспектив розвитку пандемічного процесу не вселяють істотних сподівань, що це короткострокова ситуація. Насамперед Всесвітня організація охорони здоров’я попередила, що це буде довгостроковий вплив впродовж двох років. Звичайно, що втрати економічні внаслідок цього зростатимуть», – розповів Сиденко.
Які вимоги висував МВФ до України за останні 26 роківНайчастіше МВФ домагався від України проведення повноцінної реформи банківського сектору. Деякі вимоги досі залишаються виконаними лише формально.
Він додав, що очікування Міністерства фінансів щодо збільшення траншу МВФ до 3,5 мільярдів доларів пов’язане з намаганнями передбачити ситуацію.
При цьому Сиденко зазначив, що Україна вперше стикається з ситуацією, коли накладається велика кількість негативних чинників у економіці.
«Абсолютно зрозуміло, що Україна не може збалансувати всі свої фінансові зовнішні зобов’язання зі своїми внутрішніми джерелами в умовах істотного скорочення економічної діяльності в умовах карантину і в умовах істотного стискання попиту на зовнішніх ринках. Для України необхідно якось протиставити якісь суми тим зобов’язанням, які сьогодні підлягають за виплатами. У принципі, на мій погляд, був би виправданий інший варіант – це перенесення виплат за зовнішніми боргами не шляхом оголошення дефолту, а шляхом знаходження узгодженого рішення щодо реструктуризації виплат за нинішніми боргами, але обрали інший шлях – шлях ухвалення нової кредитної програми», – пояснив Володимир Сиденко.
Він підкреслив, що прості макроекономічні інструменти не дозволять подолати економічну кризу, тому «необхідно готувати певні структурні моменти, необхідні певні інвестицій, але зараз це теж проблема в умовах таких серйозних збурень».
Експерт додав, що Україні буде складно виконувати зобов'язання за новою кредитною програмою.
«Я думаю, що МВФ хоче якось впливати на параметри економічної політики України і, отже, закріпити ці зобов’язання в меморандумі, який буде ухвалюватися в контексті нової кредитної програми. У мене є, однак, сумнів, що Україна здатна ефективно виконувати ці зобов’язання в умовах значних невизначеностей, які породжені в економічних процесах в умовах пандемії (коронавірусу – ред.), але, мабуть, є якісь аргументи, що штовхають саме на цей шлях», – зауважив Сиденко.
На думку економіста, Україна має говорити з МВФ, щоб нова кредитна програма повинна мати не лише стратегію подолання наслідків загроз від економічної кризи, а й створення так званих точок зростання.
«Зусилля МВФ мають бути не лише на обмеженнях. Це має бути створення нових точок зростання. Тоді ці гроші не будуть проміжними», – підсумував Володимир Сиденко.
Як відомо, до законопроекту про банки, на ухваленн якого наполягає МВФ, подали понад 16 тисяч поправок.
Цього тижня вивчати поправки до закону почав фінансовий комітет Ради.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»