Міністр інфраструктури Владислав Криклій заявив, що в Україні можуть відновити роботу громадського транспорту, в тому числі й метро, у другій половині травня, якщо стабілізується ситуація з коронавірусом. У коментарі «Слово і діло» директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко підкреслив, що питаннями запуску транспорту має займатися не міністерство інфраструктури, а місцева влада. Три міста України, де є метро, мають свого господаря – місцеву владу. Право вирішувати – працювати комунальному підприємству чи ні – за мерами цих міст.
«Метро – не самоціль. Якщо будуть відкриватися підприємства, малий бізнес, а карантинні заходи поступово почнуть пом'якшувати з метою пожвавити ділову активність, тоді відповідно й виникне потреба відновлення діяльності метрополітену. Запускати метро в той час, коли бізнес не працює та все закрито, безглуздо», – наголосив Олександр Сергієнко.
Він також додав, що розвиток епідеміологічної ситуації буде безпосередньо впливати на рішення про запуск метрополітену. Якщо ситуація піде на спад, а малий і середній бізнес активізує роботу, то, безумовно, можна говорити про відновлення роботи транспорту.
Експерт при цьому звернув увагу на дослідження німецьких вчених, які з'ясували, що на тверді поверхні вірус не передається. Отже, вірус проникає тільки повітряно-крапельним шляхом, а з цим боротися можна, зазначив він.
Олександр Сергієнко також позначив кілька умов, за яких можна запускати метро. Зокрема, повинні бути обов'язковими заходи дезінфекції, масковий режим, дистанційний режим. При цьому важливо, щоб було поетапне відкриття бізнесу з паралельним поетапним запуском транспорту, щоб уникнути відразу величезного скупчення людей у вагонах.
Пандемія коронавірусу: скільки тестів провели в Україні та інших країнах світуВ Україні протестували понад 32 тисяч осіб. Це трохи більше ніж на Філіппінах, де найнижчий показник протестованих на тисячу населення.
«Якщо не буде напливу пасажирів, то напівпорожні вагони метро можуть працювати. Крім того, важливо, щоб при запуску метрополітеном користувалися за крайньої потреби: потрібно дістатися до роботи, до лікарні. Не зовсім правильно буде кататися пенсіонерам до іншого кінця міста, тому що там насіння на дві копійки дешевше», – зазначив експерт.
Він переконаний, що вкрай важливо обрати сегментацію заходів, які спрямовані на карантин. «Чому пенсіонер, у якого є собака, може йти до парку, а тим, у кого немає домашнього вихованця, заборонена прогулянка? Тут аналогічна ситуація. Такої безглуздої диференціації бути не повинно. У парках могли б гуляти всі, наприклад, діти та пенсіонери просто в різний час», – зазначив фахівець.
Олександр Сергієнко впевнений, що навіть в ситуації карантину не можна всі рішення розглядати під одним кутом, інакше економіка просто загнеться від тотального застосування карантину.
Директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» пояснив, що тривалий простій відіб'ється й на транспортній галузі, зокрема й метрополітені.
«Збитки, безумовно, є, виручки поменшало, якщо буде менше перевезень, то зменшиться ще. Поточні витрати йдуть від перевезень, тільки капітальні йдуть з бюджету. Зрозуміло, що вони знизяться», – пояснив Сергієнко.
Однак експерт не прогнозував підвищення цін на проїзд у метро після карантину. Він вказав, що все метро розташоване у великих містах – Київ, Харків, Дніпро, в яких досить непогані бюджети.
«Міста впораються. Для Києва метро – критично важливий транспорт. 1,5 мільйона щодня, навіть, якщо перевезення зменшаться на половину, це все одно критично», – констатував аналітик.
Фахівець також роз'яснив, що при розрахунку вартості проїзду враховуються нагальні витрати метрополітену, прогнозується певне зростання якихось компонентів, всі сукупні витрати поділяються на число поїздок. У такий спосіб визначається собівартість і додається прибуток підприємства.
Сергієнко уточнив, що такий розрахунок оптимістичний, оскільки пасажири не завжди їздитимуть. Є перелік факторів, які знижують доходи метрополітену. Наприклад, якщо пасажири купують багаторазові картки.
Експерт нагадав, що коли ухвалювали рішення про подорожчання проїзду в метро до 8 гривень, собівартість виходила 6,50 грн/коп., а не 8 гривень.
«Ті, хто ще тоді пропонували 15 гривень за поїздку, були не праві. Це не обґрунтовано жодними арифметичними розрахунками. Тому після карантину подорожчання очікувати не варто, тим більше до такої суми», – резюмував директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко.
Нагадаємо, з 17 березня призупинено роботу київського метрополітену.
«Слово і діло» вивчило настрої населення щодо нинішньої ситуації в країні відповідно до (даних КМІС і соціологічної групи «Рейтинг»).
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»