Президент Володимир Зеленський заявив, що не може допустити другий етап медичної реформи в її нинішньому вигляді. «Через новий механізм фінансування можуть бути звільнені близько 50 тисяч медиків і закриті 332 лікарні. Майже тисяча лікарень отримають набагато менше грошей, ніж торік. Під загрозою опинилися екстрена медична допомога, багатопрофільні лікарні, онкоцентри, госпіталі ветеранів, більшість дитячих лікарень, психіатрична й туберкульозна служби», – заявив президент. Генеральний директор медлабораторії ДІЛА Олексій Бабич у коментарі «Слово і діло» уточнив, що суть реформи системи фінансування, яку намагаються реалізувати, в тому, щоб перейти від глобальних бюджетів, які виділяються на поліклініку, до нормальної системи, коли фінансується випадок. Тобто не «ліжко», а пролікований пацієнт.
Він наполіг, що з точки зору менеджменту та управління це вкрай необхідна реформа.
Як пояснив співрозмовник, до такого повороту подій у більшості своїй не готові управлінці лікувальних установ, оскільки вони не є менеджерами.
«Це перше, що чинить опір реформі. Управлінці лікувальних установ просто не знають, що робити, їх не навчили вчасно», – зауважив Олексій Бабич.
За його словами, на другому рівні опір реформі чиниться з боку лікарів, які, на жаль, звикли до старої медичної системи. «Умовно кажучи, вони використовують лікарню, як безкоштовну оренду свого робочого місця, а заробляють на тому, що беруть гроші з пацієнтів», – додав співрозмовник.
Олексій Бабич пояснив, що держава в особі головного лікаря хорошому лікарю, як правило, нічого дати не може. У головного лікаря для цього не було інструментів, а коли ці інструменти з'явилися, все одно нічого не змінилося.
Які доплати мають отримати медики під час епідемії коронавірусуЛікарі, медсестри та навіть водії, які безпосередньо задіяні в лікуванні хворих та ліквідації епідемії, мають отримати надбавки в 300 відсотків від окладу.
Він нагадав, що три роки тому скасували наказ, який регулює штатний розклад у лікарнях. Тобто головному лікарю розв'язали руки щодо формування свого штатного розкладу. Він повинен був вирішувати, скільки хірургів або терапевтів йому треба, і хто яке навантаження буде нести.
«Зараз повинен був початися другий етап реформи, коли 40% оплати йшло за випадок, 60% – від глобального бюджету. Що сталося? Не було перехідного періоду, під час якого лікувальні установи могли б акумулювати кошти. Можливо, не вистачило головного бюджету. Є також момент, пов'язаний із тим, що держава шляхом адміністративного прямого управління не давала можливості лікувальним установам стати комунальним підприємством», –прокоментував генеральний директор медлабораторії ДІЛА.
Співрозмовник підкреслив, що в таких умовах за два місяці головні лікарі не змогли зорієнтуватися і зрозуміти, що їм робити далі. Підготовка до другого етапу – тривалий процес: потрібно зуміти адаптуватися, написати плани, що будуть робити далі, звідки лікувальний заклад буде брати гроші.
Олексій Бабич уточнив, що в кожного закладу є якісь лідерські напрямки, які можуть приносити гроші, але є напрямки, які тягнуть на дно лікувальний заклад у фінансовому плані.
За його словами, передбачалося, що зміна системи фінансування з розв'язаними руками у гендиректорів зможе оптимізувати діяльність: скоротиться кількість ліжок, які не приносять доходу, перемістять хоспісне лікування з лікарень швидкої допомоги на домашній стаціонар.
«Міняти є що, потрібна величезна кількість грошей. Однак усе потрібно було починати раніше, а не стримувати реформу максимально довго, а в останній тиждень січня змусити всіх просто поміняти статути. Справа не тільки в головних лікарях, але й більш високих адміністраторах, які не розуміють, не хочуть і чинять опір змінам старої системи», – сказав Бабич.
Він уточнив, що далі на вищезазначені проблеми наклалася відсутність протягом довгого періоду компетентного керівника в МОЗ. Просто робити закупівлі й розподіляти гроші мало. Олексій Бабич наполіг, що саме Міністерство охорони здоров'я має визначати політику й вирішувати, чи буде реформування системи фінансування чи ні. Якщо буде, то з якого бюджету.
Фахівець позначив, що МОЗ виходить до ВР із запропонованим бюджетом на рік. Однак, якщо міністерство не здатно відстояти бюджет, це не проблеми головних лікарів.
«Чому не може відстояти? Не розуміють, скільки грошей на систему потрібно. Для того, щоб було розуміння, потрібно щонайменше рік попрацювати над реформуванням системи. Це замкнуте коло», – зазначив він.
Генеральний директор медлабораторії ДІЛА вказав, що грошей, які держава хотіла виділити на лікування кожного випадку, катастрофічно мало. Потрібно було, щоб місцеві бюджети дофінансували установи.
Олексій Бабич при цьому уточнив, що під час реформи деякі лікувальні установи повинні будуть закритися, багато ліжок повинні скоротитися в еволюційний спосіб, тому що просто не потрібні, а певна кількість лікарів повинні були б перекваліфікуватися на інші спеціальності.
«Якщо ти хороший хірург, будуть гроші й пацієнти, якщо поганий і мало оперуєш, то після реформи оперувати не будеш. Інші більш компетентні лікарі будуть забирати собі великий обсяг операцій», – додав Бабич.
На його думку, для того, щоб оптимізувати економічну діяльність лікувального закладу, потрібна компетенція керівника і воля здійснити ці зміни.
«Це кризовий менеджмент, а на кожну лікарню такого управлінця зараз не знайти. Їх потрібно було готувати заздалегідь. Післядипломна освіта не справляється з цією функцією», – зазначив Олексій Бабич.
Фахівець підкреслив, що провести реформу заважає дуже багато чинників, починаючи від верхнього адмінресурсу, керівників міських і обласних управлінь, які не розуміють, що потрібно робити і є саботажниками. Відповідно, вниз за ланцюжком жодних дій.
Він припустив, що краще за всіх потім входити в реформу будуть маленькі районні лікарні, яким втрачати нічого. Установам, які розташовані в містах-мільйонниках, практично немає причин змінюватися. Однак залишати стару систему точно не можна, переконаний Бабич.
«Була спроба змінити й зробити цивілізовану систему, але зіткнулися з опором на всіх рівнях. Якщо раніше хоча б була політична воля провести реформу, то зараз – ні», – зазначив він.
Медик зауважив, що Україні немає сенсу зараз вигадувати нову систему або орієнтуватися на американську чи німецьку модель.
«Який є варіант? Медичне страхування? Додати податків ще більше й покласти на роботодавців? Система добровільного медичного страхування така, що, якщо ти хронічний пацієнт, то страховка нічого не покриває, покривають гострі випадки. Найпростіше робити саморегульовану систему. Американська система не спрацює, немає стільки грошей. До того ж з радянських часів пацієнти звикли до того, що вони можуть звернутися до лікаря. У США, якщо немає грошей, то до лікаря не звернешся, а якщо й звернешся, то заплатиш франшизу. Побудувати німецьку модель ми не зможемо – не така сильна економіка. Британська система для України – непоганий варіант», – прокоментував генеральний директор медлабораторії ДІЛА.
За його словами, Україні потрібно продовжувати ту реформу, яку почали, через два-три роки ситуація стабілізується. Він упевнений, що залишати колишню систему не можна, оскільки вона вкрай неефективна.
«Можна брехати всім і говорити, що це чинна система, але це не так. На ремонти, конкурентні зарплати від лікарні, а не з кишені пацієнта, грошей не вистачає. Якщо оптимізувати систему, перекваліфікувати лікарів, скоротити неефективні витрати, то зміни на краще можливі. Проблема в тому, що у нас деякі лідери думок не хочуть нічого змінювати, їх все влаштовує, а пацієнтам простіше прислухатися не до районного лікаря, а до лідера думки», – проаналізував ситуацію генеральний директор медлабораторії ДІЛА Олексій Бабич.
Які доплати повинні отримати медики під час епідемії коронавірусу – на інфографіці.
«Слово і діло» пропонує згадати, що політики всіх рівнів – від президента до мерів – обіцяли зробити для медицини в Україні.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»