Чергові вибори міського голови Києва цієї осені однозначно стануть найбільш запеклими та вкрай цікавими для аналізу. Вже зараз до участі у виборах мера столиці придивляється зо два десятки потенційних кандидатів. Щоправда, усі вони поки що суттєво не дотягують до рейтингів чинного мера Віталія Кличка.
Особливо цікаво вже майже рік спостерігати за спробами пропрезидентської команди усіляко обмежити чинного столичного голову в ухваленні рішень на місцевому рівні та бодай трохи знизити його рейтинги.
Та дива не сталося. Віталій Кличко досі зберігає лідерство в соціологічних оцінках киян щодо ймовірного – вже третього за рахунком – його обрання міським головою столиці. Навіть високий рейтинг Володимира Зеленського та вражаючий результат партії «Слуга народу» на мажоритарних виборах у столичних округах минулого року не гарантував автоматичного високого рейтингу для будь-якого з кандидатів від пропрезидентської команди.
Наразі найбільшою інтригою залишається те, хто саме змагатиметься з Віталієм Кличком від команди «Слуги народу». Цими днями перший заступник керівника Офісу президента Сергій Трофимов розповів, що в пропрезидентській силі «Слуга народу» тривають дискусії щодо висунення кандидата. За його словами, у політсилі є варіанти «сильного» опонента, який зможе гідно протистояти Віталію Кличку.
Сила мера
За останні пів року Віталій Кличко суттєво підвищив свій політичний статус. Колишній боксер спромігся не лише протистояти спробам Офісу президента зменшити його вплив на ухвалення рішень у столиці, але й заручився підтримкою багатьох політиків. «Родзинкою» в діяльності чинного столичного голови стала активізація його зв’язків із регіональними елітами через «Асоціацію міст України» й створення собі іміджу головного переговірника, який представляє інтереси мерів міст в Офісі президента. Крім того, Кличко реанімував діяльність свого дітища – партії «УДАР», яка, вочевидь, має стати надійною опорою мера в наступному скликанні міської ради столиці.
Які протистояння були між мерами Києва та президентами УкраїниУсі конфлікти між очільниками столиці та президентами держави досі закінчувалися поразкою мерів. Ми подивились, як політична доцільність руйнувала самоврядування в Києві.
На тлі активізації Кличка пропрезидентська сила поки що здається спортсменом, який довго шукає амуніцію та затримується із виходом на електоральний ринг. В Офісі президента вже неодноразово розглядали ситуацію із висуненням кандидатів від «Слуги народу» на посаду мера столиці. Найімовірнішим претендентом донедавна був народний депутат, відомий ресторатор Микола Тищенко. Проте нині – після скандалу із роботою ресторану «Велюр» під час карантинних обмежень – він більше розглядається як очільник передвиборчого штабу кандидата в мери столиці.
Ще восени минулого року вірогідним кандидатом від провладної команди розглядався нардеп від «Слуги народу» та колишній генеральний директор телеканалу «1+1» Олександр Ткаченко. Один із великих «мінусів» цієї кандидатури – низька впізнаваність серед самих киян.
Натомість ще один скандальний нардеп від «Слуги народу» – блогер та колишній ведучий на телеканалі «1+1» Олександр Дубінський – також нещодавно заявив про те, що розглядає можливість балотуватися на мери Києва.
Хто б не став кандидатом від пропрезидентської команди, єдиний спосіб перемогти чинного мера – спробувати вийти з ним у другий тур виборів. За виборчим законодавством, якщо кандидат не набирає 50% + 1 голос, має відбутися другий тур виборів між двома кандидатами, які набрали найбільше голосів. Щоправда, навіть за такого сценарію перемогти Віталія Кличка в другому турі буде надважким завданням.
Кандидати на будь-який смак
Найбільш небезпечним спаринг-партнером на майбутніх виборах мера столиці для Віталія Кличка може стати один із рейтингових кандидатів від «Опозиційної платформи – За життя» – нардеп Вадим Рабінович. Подейкують, він заручився підтримкою ще одного впливового столичного політика – нині нардепа від тої ж «ОПЗЖ» Вадима Столара.
Кому Київ? Колонка Леоніда ШвецяВіталій Кличко поки налаштований по-бойовому. На місцевих виборах, які відбудуться наступного року, його кандидатура залишається серед основних претендентів.
Останній вже активно вкладає кошти у «розкрутку» нового медійного холдингу для участі в місцевих виборах. Крім того, Столар – досвідчений політик, який неодноразово брав участь у столичних виборах. Його штаб підходив до цього процесу системно. Наприклад, створював мережі прихильників та роздавав продуктові набори на своїх округах. Таким електоральним ресурсом могла б похвалитися хіба що команда колишнього мера столиці Леоніда Черновецького. Як пам’ятаємо, «космічному» меру така методика допомагала двічі ставати міським голово столиці.
Інші рейтингові партії поки що придивляються до столичного електорального ландшафту або вирішили поексперементувати. Так, «Європейська солідарність» начебто готова висунути кандидатом у мери столиці народного депутата Олексія Гончаренка. Він вже активно працює в медійному полі, однак ні за впізнаваністю, ні за рейтингами навряд чи зможе стати гідним супротивником Віталію Кличку.
Не менш загадково поводиться й інша – колись потужна у столиці – політична партія «Батьківщина». Подейкують, що її лідерка Юлія Тимошенко веде перемовини як із рейтинговими кандидатами не з оточення партії, так і зі «старою гвардією». Кого саме висунуть від цієї політсили кандидатом на посаду Київського міського голови, залишається інтригою.
Водночас свої сили позмагатися за крісло мера столиці спробують ще десять менш рейтингових, але достатньо відомих політиків різного масштабу, а також бізнесмени, журналісти, активісти та шоумени. Зокрема, взяти участь у виборчих перегонах може колишній мер столиці Олександр Омельченко, бізнесмен Андрій Пальчевський, журналіст Дмитро Гордон, екснардеп Борислав Береза, колишній очільник КМДА часів президентства Віктора Януковича Олександр Попов.
Столичний «джокер»?
Загалом позмагатися за крісло мера із Віталієм Кличком у столиці зможе лише дуже рейтинговий кандидат, відомий на всеукраїнському рівні, із бездоганною репутацією та командою однодумців.
Наскільки мери великих міст впоралися з виконанням своїх передвиборчих програмБільшість мерів обласних центрів перебували на посадах понад чотири роки і мали достатньо часу, щоб реалізувати обіцянки зі своїх передвиборчих програм. Ми подивились, хто з них впорався краще, а хто опинився серед аутсайдерів.
Поки що єдиний з імовірних кандидатів, який зберігає подібний потенціал, є шоумен, ведучий та волонтер Сергій Притула. Раніше його кандидатуру начебто була готова підтримати партія «Голос», проте остаточного рішення щодо подібної співпраці досі немає.
Усі інші політичні сили можуть сподіватися на успіх лише за умови об’єднання зусиль та висунення єдиного кандидата. Проте в подібний сценарій важко повірити – занадто дефрагментованим нині здається партійне життя, а, крім того, до дати початку виборчої кампанії залишається занадто мало часу.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»