Впливова польська газета Rzeczpospolita повідомила про намір української влади оновити парк військової авіації, шляхом закупівлі бойової техніки західного виробництва. Йдеться про придбання 108 машин, причому перша партія із 12 одиниць повинна почати надходити вже наступного року. Наскільки реальними є такі плани і чи зможуть подібні закупівлі допомогти нашій армії?
За даними Rzeczpospolita, найближчими роками Україна має намір закупити багатоцільові бойові літаки західного виробництва, замінивши ними радянську авіатехніку. Зокрема, йдеться про фронтові винищувачі МіГ-29, важкі винищувачі Су-27, штурмовики Су-25, фронтовий бомбардувальник Су-24 і розвідувальний варіант цього ж літака – Су-24МР. Усі ці літаки дісталися Україні у спадок від СРСР. Як зазначає польське видання, зараз із політичних причин наша країна не має доступу до комплектування для цих літаків, які виробляються в Росії. Це призводить до «систематичного скорочення кількості машин, здатних до льотних і бойових дій».
Радянську авіацію планується замінити на бойові літаки західного виробництва. Rzeczpospolita вказує кілька можливих варіантів: американські Lockheed Martin F-16 Block 70/72 (новітня модернізація) або Boeing F-18 Super Hornet Block III; шведський Saab JAS-39E Gripen, французький Dassault Rafale або ж Eurofighter Typhoon, створений консорціумом великих європейських підприємств.
У цілому, за даними польської газети, передбачається замінити 108 машин. Процес повинен відбуватися поетапно. Зокрема, у 2021-2022 роках повинна початися закупівля першої партії літаків кількістю 12 одиниць. Це постачання має бути завершено до 2025 року. Загальна вартість програми переозброєння повинна становити близько $12 млрд.
Зазначимо, що Rzeczpospolita у своєму повідомленні ніде не посилається на українські джерела. Як би там не було, але ті модифікації винищувачів МіГ-29 і Су-27, що є в користуванні ЗСУ, належать до машин 4-го покоління, які якраз і створювалися в СРСР для протидії американським літакам F-15 і F-16 ранньої конструкції. Однак перераховані вище моделі західних літаків слід відносити вже до покоління 4+, тобто за своїми можливостями вони перевершують машини, вироблені в Союзі.
Не стоїть на місці й російська «оборонка», в якій вже створені нові варіанти винищувачів марки МіГ і Су, включаючи широко розрекламований винищувач 5-го покоління Су-57. І хоча Су-57 поки не можна вважати вдалим літаком, потрібно визнати, що український авіапарк дуже відстає від російського і за якістю, і особливо за кількістю бойових машин. Українська промисловість створює власні варіанти модернізації МіГ-29, Су-27, Су-25 і Су-24, але надходять вони до військ дуже повільно.
При цьому не тільки Україна прагне замінити старі МіГ-29 на американські літаки. Наприклад, у 2018 році з'явилися повідомлення про можливий продаж Словаччини 14 літаків F-16 Block 70/72. Загальна вартість постачання повинна була становити близько $3 млрд, що дає уявлення про вартість одного такого F-16 – практично непідйомного для убогого українського бюджету.
Але, якщо дані Rzeczpospolita вірні, то, найімовірніше, саме F-16 і буде закуповуватися для потреб ЗСУ. Справа в тому, що європейці вкрай неохоче укладають збройові контракти з Україною, тому дуже важко собі уявити, що вони раптом почнуть постачати нам бойові літаки. Ще одна машина з названого вище переліку – F-18 Super Hornet – є палубним винищувачем. Але в Україні просто немає кораблів, з яких цей літак міг би злітати.
Замінивши старі радянські літаки на більш нові американські, Україна, безумовно, підвищить якість свого авіапарку. Ще один плюс – це наближення до стандартів НАТО й повне позбавлення від російської залежності в постачанні комплектування. За це ми заплатимо більш високою вартістю експлуатації американських машин, для яких у нас немає матеріально-технічної бази, а також позбавимо українську «оборонку» мотивації створювати власні варіанти модернізації радянських винищувачів. Хоча навряд чи варто ділити шкуру невбитого ведмедя – перспективи появи американських винищувачів в українській армії поки досить туманні.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»