Питання покращення безпеки дорожнього руху в Україні давно потребує комплексного підходу. Річ у тім, що і з боку держави, і з боку водіїв та пішоходів відсутній достатній рівень відповідальності як за дотриманням Правил дорожнього руху, так і контролю за безпекою руху.
Дорожній рух та його безпека – питання комплексне й потребує системного підходу саме з боку держави. Наразі маємо низку суттєвих прогалин, через які щорічно в Україні на дорогах гинуть тисячі людей, а десятки тисяч – отримують різноманітні пошкодження.
Загалом Україна досі не затвердила на офіційному рівні методики підрахунку економічних втрат через неналежне виконання громадянами ПДР та загалом – недоліків у безпеці руху. У країнах ЄС життя людини, яка загинула в ДТП чи зазнала поранення, оцінюють у мільйони та сотні тисяч євро. Натомість в Україні за полісом обов’язкового страхування розмір страхової суми потерпілому в разі ДТП становить лише 100 тисяч гривень.
Попри збільшення штрафів та запровадження системи фото- та відеофіксації порушень ПДР, держава має більш комплексно підійти до самого питання підготовки водіїв до керування транспортними засобами. На жаль, досі в Україні існує застаріла система отримання водійських посвідчень, але не через саму якість документів, а саме за суттю підготовки водіїв.
У багатьох країнах світу запроваджена більш ретельна система підготовки та перепідготовки водіїв до керування транспортними засобами. Чи наблизиться до цих стандартів Україна, залежатиме від наступних кроків держави в питанні схвалення відповідних законодавчих та виконавчих актів. А от чи готові будуть до змін водії – питання вже до правоохоронної системи та внутрішніх цінностей самих українців, які сідають за кермо.
Ціна відповідальності
Наприкінці минулого року Кабмін запровадив оновлені правила отримання водійських посвідчень, підготовки водіїв та акредитації автошкіл.
З одного боку, держава посилила відповідальність для осіб, які збираються стати водіями: термін дії перших водійських прав відтоді становить лише 2 роки. Якщо водій протягом цього строку здійснив щонайбільше 2 адміністративних порушення, він зможе обміняти права на постійні, строк дії яких становить 30 років. Цікаво, що держава досі не впорядкувала на законодавчому рівні питання так званих «безстрокових» водійських посвідчень, якими досі користуються чимала кількість українських водіїв.
Також у нові водійські посвідчення вносяться дані про групу крові та резус-фактор. Крім того, водійські не можна отримати без позначки про місце реєстрації в паспорті або іншому документі, що посвідчує особу. Саме ця норма, за задумом урядовців, мала би сприяти подальшому запровадженню системи «листів щастя» для водіїв.
Багато змін було внесено до правил роботи автошкіл. Тепер вони акредитовуються за новими правилами, їхні електронні бази об’єднуються із територіальними органами МВС. До того ж строк дії свідоцтва про закінчення автошколи скорочений з 10 до 2 років. Сам іспит може бути зафіксований за допомогою відеозапису.
Проте цих змін, вочевидь, замало, аби справді поліпшити якість та культуру водіння транспортними засобами в Україні. Ці зміни лише частково наближають Україну до стандартів підготовки та отримання водійських посвідчень, які застосовуються в багатьох розвинених країнах світу з високим рівнем безпеки на дорогах.
Йдеться про більш тривалий період підготовки водіїв до отримання самих водійських посвідчень – так званий «випробувальний термін» – та саму якість викладання. Адже в багатьох розвинених країнах високі стандарти не лише до теоретичної підготовки, але й до практичних навичок водіїв. Заняття проходять за різних погодних умов, надаються навички з так званого «екстремального» водіння. Поки що в Україні всього цього навчитися можна або ціною власного досвіду, або за додаткову плату в приватних інструкторів.
Нові правила
На початку червня у Верховній раді був зареєстрований законопроект «Про внесення змін до Закону України «Про дорожній рух» щодо імплементації законодавства Європейського Союзу про порядок допуску до керування транспортними засобами». Структура підготовки українських водіїв, справді, відрізняється від європейських підходів. Тож мета запропонованого проєкту закону – наблизити українські реалії до європейських.
Утім, поки що не зовсім зрозуміло, завдяки чому якість підготовки українських водіїв покращиться. У законопроєкті запропоновано посилити відповідальність інструкторів. Відтепер вони будуть атестовані державою на кшталт приватних нотаріусів та особисто нестимуть відповідальність за ухвалення рішення щодо здатності осіб до безпечного керування транспортними засобами. У документі буде прописаний правовий статус екзаменаторів із водіння та виписані основні вимоги до них.
До того ж держава зобов’язується забезпечити контроль за діяльністю екзаменаторів із водіння та може анулювати їхні свідоцтва в разі визнання некомпетентності. А ще –екзаменатор повинен буде обов’язково укладати договір страхування професійної діяльності.
Навчання водіїв стане більш складним та, ймовірно, тривалішим. А ще – дорожчим, адже держава не атестує вже наявну кількість автошкіл, які нині працюють на ринку надання освітніх послуг. Вірогідно, кількість автошкіл зменшиться, а вартість навчання в них зросте. За задумом має зрости рівень відповідальності як самих водіїв, так і інструкторів та екзаменаторів, які їх навчатимуть.
Щоправда, навіть у разі ухвалення відповідного закону та запровадження нових правил отримання водійських посвідчень, зміни на краще стануть помітними лише за багато років. До того ж у запропонованому законопроекті поки що немає норм про те, що робити із знаннями та яких вживати запобіжних заходів до водіїв, які систематично порушують ПДР, та загалом для всіх тих, хто отримував водійське в попередні роки.
Окрім процедури навчання та складання іспитів, варто передбачити й обов’язкову процедуру перепідготовки водіїв, які систематично порушують ПДР. У Німеччині, наприклад, окрім повторних курсів та перездачі іспитів, водії-порушники відвідують серію лекцій та проходять тривале психологічне тестування на визначення ступеню схильності до правопорушень та готовності в подальшому дотримуватися правил безпеки дорожнього руху.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»