У всіх президентів України є одна спільна риса – бажання внести зміни до Конституції. Лише перший президент Леонід Кравчук зробити такого не міг: за його правління ще діяла Конституція УРСР, але при цьому вже почався процес формування нового Основного закону. До Дня Конституції «Слово і діло» пропонує подивитися, які зміни до неї хотіли внести президенти України, у тому числі Володимир Зеленський.
Леонід Кучма
Конституція України була ухвалена саме під час президентства Кучми, в 1996 році. Незважаючи на те, що закон був «новенький», наприкінці свого першого терміну Кучма заговорив про необхідність внести зміни.
У 1999 році Кучму переобрали на другий термін, після чого в квітні 2000-го відбувся референдум щодо внесення змін до Конституції. Були винесені чотири питання: про право президента розпускати Верховну раду, позбавлення народних депутатів недоторканності, скорочення кількості нардепів і запровадження двопалатного парламенту. Українці підтримали пропозиції Кучми, а парламент на початку 2001 року їх відхилив.
Ще одна спроба Кучми внести зміни була у 2003 році. Зокрема, він хотів збільшити термін повноважень парламенту, запровадити вибори до ВР на пропорційній основі і запровадити імперативний мандат. Однак сам же і відкликав пропозиції з Верховної ради.
І все-таки на рахунку Леоніда Кучми масштабна конституційна реформа, проведена наприкінці 2004 року. Реформа передбачала перехід України до парламентсько-президентської республіки, збільшення терміну повноважень парламенту до 5 років, вибори до Ради на пропорційній основі, формування Кабінету міністрів коаліцією.
Віктор Ющенко
Віктор Ющенко хотів зовсім переписати Конституцію України, у 2009 році він вніс до парламенту свої зміни. Глава держави хотів запровадити двопалатний парламент, зробити Кабінет міністрів вищим самостійним органом, що відповідає за внутрішню і зовнішню політику. Але Верховна рада відхилила проєкт Ющенко.
Ющенко також хотів внести зміни до закону про Конституційний суд України, щоб суддів КСУ своїм указом призначав президент. Однак у Раді цю ініціативу теж не підтримали.
Віктор Янукович
На совісті президента-втікача Януковича – скасування конституційної реформи 2004 року. Повернення до старої редакції Конституції ініціювали депутати Партії регіонів майже відразу після інавгурації Януковича. Нагадаємо, що після Революції гідності у 2014 році Україна знову повернулася до Конституції 2004 року.
Зрештою Януковичу щастило зі змінами до Основного закону – парламент майже всі їх підтримав (крім змін, які розглядали вже після втечі Януковича). Зокрема, у 2011 році були внесені зміни щодо виборів нардепів, мерів, президента та депутатів місцевих рад: термін повноважень місцевої влади збільшили з 4 до 5 років. Крім того, за президентства Януковича були розширені повноваження Рахункової палати – вона стала контролювати від імені парламенту не тільки використання коштів держбюджету, а й їх надходження.
Петро Порошенко
П'ятий президент запропонував велику кількість змін до Конституції України, однак пройшли не всі. Наприклад, Верховна рада не захотіла перейменувати Дніпропетровську область у Дніпровську. Також Петро Порошенко відкликав зміни до Конституції щодо децентралізації влади. Він пропонував запровадити інститут префектів, поділити територію України на громади, дати президенту право на розпуск органів місцевого самоврядування.
Одна з найважливіших змін до Конституції, ухвалених під час президентства Порошенка, – закріплення курсу України на набуття повноправного членства України в Європейському союзі та НАТО.
Крім того, Порошенко був автором змін у частині правосуддя, які ухвалили в червні 2016 року. Нагадаємо, реформа передбачала створення Вищої ради правосуддя, переатестацію всіх суддів і позбавлення їх недоторканності, запровадження трирівневої судової системи.
Володимир Зеленський
Володимир Зеленський теж не проти залишити свій слід у Конституції. Перше, що він зробив, – взяв законопроект Порошенка про позбавлення нардепів недоторканності, знову вніс його до Верховної ради, і дев'яте скликання у вересні його ухвалило. Нагадаємо, що п'ятому президенту двічі не вдавалося провести цю зміну до Конституції.
Як і Порошенко, Зеленський запропонував зміни щодо децентралізації влади. Законопроект передбачав інститут префектів, запровадження нового переліку адміністративно-територіальних одиниць, закріплення права місцевих жителів на зміну кордонів і перейменування населених пунктів, закріплення права громади на самоврядування шляхом виборів і місцевих референдумів. Але після масової критики глава держави відкликав ініціативу.
Розгляду зараз очікують зміни до Конституції щодо скасування адвокатської монополії, про законодавчу ініціативу народу, про уповноважених Ради, про додаткові підстави для позбавлення нардепа повноважень. Уже попередньо схвалена ініціатива Зеленського про скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300.
Нагадаємо, раніше ми писали, що передбачає законопроект Володимира Зеленського про референдум.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»