На засіданні Національної ради реформ заступниця керівника Офісу президента Юлія Ковалів представила проєкт закону про підтримку та стимулювання інвестицій– законопроект про так званих «інвестиційних нянь». У документі йдеться про підтримку українських та іноземних інвесторів, сума інвестицій яких перевищує 30 млн євро і які створюють понад 150 робочих місць. Ці інвестори отримають прямий договір з урядом. Чи потрібні інвесторам спеціальні «няні», що треба врахувати в законопроекті та який ефект буде від його ухвалення, «Слово і діло» спитало в юриста Андрія Вігірінського.
Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський на економічному форумі в швейцарському Давосі пообіцяв для іноземних інвесторів запровадити інститут персональної «інвестняні». Тодішній міністр розвитку економіки, торгівлі і сільського господарства Тимофій Милованов заявив, що ідея «інвестиційної няні» полягає в підписанні інвесторами договору з урядом України про конкретні умови, у разі порушення яких Кабінет Міністрів буде відповідати в міжнародних судах.
Тоді дискутувалося, чому йдеться тільки про іноземних інвесторів, адже національні так само вкладають гроші в українську економіку та створюють робочі місця.
Відтік інвестицій з України склав 1,6 млрд долЧистий відтік прямих іноземних інвестицій з України за перші чотири місяці поточного року склав 1,6 млрд доларів.
«Зараз ми бачимо, що в основній концепції законопроекту дискримінації на рівні вітчизняних і іноземних інвесторів уже немає. Йдеться про підтримку інвестора, який вкладає понад 30 млн гривень», – зауважив Вігірінський.
За його словами, поки що немає тексту законопроекту, адже складно сказати, коли надаватимуться преференції інвесторам: у момент, коли частина інвестицій вже вкладена, чи коли підписаний документ про наміри інвестувати певну суму протягом тривалого часу.
На думку експерта, враховуючи те, що до України практично не надходять іноземні інвестиції, ця ініціатива потрібна.
«У світі економічний спад, тому кожна країна бореться за будь-якого інвестора. На початку кризи інвестори зайшли в тихі галузі, безпечні, де всі інструменти, які забезпечують прибуток, діють прозоро і зрозуміло. Сьогодні йдеться про те, що гроші є, а країни, які розвиваються, дають більшу дохідність цим грошам. Відповідно, кожна країна намагається залучити інвестора в будь-який доступний спосіб. Тому Україні треба бути послідовною у своїх намірах. Якщо було анонсовано про інвестиційних нянь, то потрібно довести це до кінця, щоб опоненти не використовували аргументи про те, що ви щось обіцяли, але не виконали», – переконаний Вігірінський.
Передбачається, що для тих інвесторів, які планують вкладати від 30 млн євро і створювати від 150 робочих місць, повинна бути створена окрема інституція, або буде залучатися відповідний фахівець під конкретну юридичну особу-інвестора.
В ООН прогнозують скорочення інвестицій у світі на 40%В ООН прогнозують скорочення прямих іноземних інвестицій у світі на 40 відсотків. Причина – криза через наслідки пандемії.
«Багато чого залежатиме від того, в яку галузь будуть спрямовані інвестиції. Якщо йдеться про оборонно-промисловий комплекс, то, напевно, той консультант повинен мати можливість вести діалог із представниками Міністерств оборони, економіки, комунікувати з ДФС, Міністерством енергетики. Тобто ця людина повинна володіти певним набором прав та обов’язків, як інвестиційна няня», – сказав юрист.
До того ж, щоб цей інструмент був дієвим, для компетентних органів повинні бути прописані обов’язки, як реагувати на звернення цих нянь більш швидко, оперативно, оминаючи довгі процедури.
«Особливі умови співпраці держави з інвесторами так чи інакше потребують іншого реагування на процедури, які існують на сьогодні. Ті самі обленерго – суб’єкти господарювання приватного права – є господарськими суб’єктами і втручання в їхню діяльність є незаконними. Тому треба створити механізми, які б давали певні форми взаємодії та партнерства», – уточнив юрист.
Експерт зазначив, що для інвестора більш цікавим буде не стільки факт наявності «інвестиційної няні», скільки податкові преференції.
«Фіскальний стимул може стосуватися, як, скажімо, звільнення від оподаткування при завезенні до України устаткування та обладнання, зниження ставки податку на землю та інших податків, зважаючи на ту продукцію, яка буде вироблятися, щоб за рахунок своєї оперативної діяльності інвестор міг компенсувати вкладені гроші трошки швидше, ніж якби цих інвестиційних стимулів не було», – пояснив Вігірінський.
Важливий момент – розділення видатків, припустимо, на етапі підключення нового підприємства до мереж. «Є сподівання, що держава надаватиме певні форми співфінансування чи компенсації певних видатків на початку функціонування підприємства», – зазначив він.
Ще один важливий момент – ліцензування. Юрист навів приклад із проєктом закону про гральний бізнес, де одна з форм підтримки новозбудованих готельних комплексів полягатиме в тому, що той, хто побудує готель і створить там гральний бізнес, звільняється від сплати за ліцензію на 5 років. Те саме може стосуватися будь-якої сфери діяльності.
Також важливо, щоб третя сторона, яка часто є складовою бізнесу, це такі природні монополії як обленерго, облгази тощо, отримували кошти за свої послуги у вигляді часткової або повної компенсації від уряду за рахунок коштів бюджету.
Говорячи про створення преференційних умов щодо оподаткування, Андрій Вігірінський зауважив, що є нюанс, пов’язаний із новою програмою співпраці з МВФ.
«Деякі положення програми забороняють України використовувати фіскальне стимулювання, що може зменшити базу оподаткування. Йдеться про те, що будь-яка лібералізація оподаткування вимагає консультацій із МВФ. Наприклад, це стосується запровадження податку на виведений капітал замість податку на прибутки», – сказав він.
Юрист нагадав, що МВФ був основним противником запровадження податку на виведений капітал, мотивуючи тим, що недобір надходжень до бюджету становив би 60-70 млрд грн.
«З іншої сторони, після економічної кризи, у якій ми зараз перебуваємо, навряд чи багато підприємств зможуть сплачувати податок на прибуток, крім банків та природних монополій. Тому саме зараз можна було б запровадити цей податок», – зауважив Вігірінський.
У цілому від впровадження «інвестиційних нянь» гірше не буде, зазначив юрист, при цьому не виключаючи того, що законопроект складно проходитиме ухвалення.
«Думаю, щ це буде не скоро та щонайменше з боями. Тому що кожне фіскальне правило, яке звільняє від оподаткування чи створює преференції для тих чи інших суб’єктів господарювання, можна розглядати з точки зору порушення ринкових умов і рівності суб’єктів, а на цьому в парламенті будуть заробляти бали різні політичні сили», – переконаний експерт.
Щодо очікуваного економічного ефекту від законопроекту про «інвестиційних нянь», ініціативу слід було б ухвалити на початку липня, щоб встигнути до початку формування бюджетного процесу, наголосив юрист.
«Зважаючи на канікули Верховної ради і доволі щільний графік законодавчої роботи, ухвалення законопроекту відбудеться не раніше серпня. Поки запрацюють механізми, поки з’являться перші суб’єкти, які підпишуть ці угоди, поки зайдуть перші інвестиції, то щонайкраще це буде 2021 рік», – припустив Андрій Вігірінський.
На його переконання, наразі немає такої сфери економіки, яка б постраждала або втратила від цієї ініціативи, особливо якщо преференціями зможуть скористатися й ті інвестори, які вже вклали гроші в новий бізнес.
Раніше «Слово і діло» розбиралось з експертом, чи потрібні закордонним інвесторам «інвестняні».
Також ми досліджували, з якими європейськими країнами торгувала Україна у 2019 році та скільки інвестицій отримала.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»