Якщо Верховна рада погодиться відправити у відставку голову Нацбанку Якова Смолія, це не може автоматично спричинити емісію гривні, долар по 40 гривень і танення золотовалютного резерву країни. Жодної катастрофи у фінансовому та економічному житті українців не станеться. Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив економічний експерт Андрій Вігірінський.
«У своїх інтерв'ю Гонтарева, Рожкова, Смолій переконували українців, що цінність Нацбанку та його реформування полягає в тому, що створена повноцінна незалежна державна інституція. Але ж інституція – це не персона. Тоді чому ми спостерігаємо інформаційний шквал з боку демократичних кіл про те, що з відставкою Смолія Нацбанк як інституція виявиться слабкою? Тобто не зрозуміло, вони вибудували сильного регулятора чи ні?» – зауважив експерт.
Говорячи про заяву Смолія про політичний тиск, Вігірінський зазначив, що в умовах економічної кризи в усіх країнах світу тиск відчувають насамперед уряд та центробанк.
Відставка Смолія: голова НБУ виконав половину своїх обіцянокГолова Нацбанку Яків Смолій подав у відставку. Станом на 2 липня він виконав половину своїх обіцянок.
«І у світі зараз аналогічно. Тиснуть на європейський центробанк, на федеральну резевну систему, у тому числі – на главу центробанку РФ. Що це за тиск? З'являються публікації в ЗМІ про те, що можна пом'якшити монетарну політику певною мірою та профінансувати видатки держбюджету, у тому числі й виплати допомоги тим людям, які економічно постраждали внаслідок коронавірусу, за рахунок вивільнення грошових коштів через емісію. Але в нас це неможливо», – акцентував Вігірінський.
Він пояснив, що друкування коштів не буде, тому що на рівні закону про Нацбанк діє пряма заборона на фінансування видатків уряду: «Є заборона, вона продовжує діяти, ніхто зміни до закону про Нацбанк не вносить і, як наслідок, жодної емісії не буде».
Що стосується співпраці з МВФ, Вігірінський нагадав, що Україна взяла на себе зобов’язання щод дефіциту держбюджету на рівні 8% і на сьогодні ніхто цю програму не переглядає.
«Ми перебуваємо в межах цього дефіциту. Для того, щоб емітувати, щось надрукувати, потрібно вносити зміни до закону про державний бюджет, до видатково-дохідної частини, а головне – треба провести за згоди МВФ. Цього всього теж не буде і ніхто цього не ініціюватиме ані на рівні уряду, ані на рівні Мінфіну, ані на рівні Верховної ради», – запевнив Вігірінський.
За його словами, у програмі співпраці з МВФ йдеться про збереження інституційної самостійності Нацбанку, яка передбачає, що рішення ухвалюються правлінням регулятора, а не особисто Смолієм.
«Кадрові рішення, особливо звільнення за власним бажанням, аж ніяк не є формою зміни інституційної самостійності Нацбанку. Якщо пан Смолій, розуміючи, що буде отримувати велику порцію критики, не хоче це терпіти, то це його рішення, і не треба казати про політичний тиск», – відзначив експерт.
Він зазначив, що, крім правління Нацбанку, є рада регулятора – наглядовий орган реалізації політики фінустанови.
«Пан Данилишин, який очолює раду Нацбанку, періодично пише статті про те, що насправді діяльність правління Нацбанку носить деструктивний характер з точки зору виконання покладених на нього функцій. Мовляв, неприпустимо концентруватися виключно на стримуванні інфляції в умовах, коли країні необхідне зростання ВВП. Зокрема, Данилишин підкреслює, що в країні недоступні кредити для бізнесу та населення, а це якраз питання Нацбанку, який визначає критерії ризикованості надання кредитів», – сказав Вігірінський.
У банківської системи є близько 250 млрд грн, які перебувають виключно у володінні банків і можуть бути спрямовані в економіку, але не спрямовуються туди, оскільки Нацбанк зробив все, щоб комерційним банкам було вигідніше зберігати кошти і заробляти на цьому, не кредитуючи бізнес і населення, а розміщуючи ці кошти в депозитних сертифікатах самого Нацбанку, в облігаціях державної внутрішньої позики.
«Тобто Нацбанк створює комерційним банкам можливість заробляти на фінансових інструментах, які відмінні від тих, що стимулюють розвиток економіки. Це кредитування, яке в нас для середнього бізнесу відбувається під середньовідсоткову ставку в розмірі 25-32%. Середньовідсоткова ставка, щоб вони не розповідали про облікову ставку, це зовсім інше. Про це розповідає Данилишин. Тому питання не перебуває в площині дефолту або відтоку інвесторів та, як наслідок – зникнення золотовалютного резерву, який, до речі створюється не за рахунок інвесторів», – зазначив Вігірінський.
Щодо відтоку інвестицій, експерт нагадав, що за останні 2 роки міжнародних інвестицій майже не було, а якщо інвестор захоче продавати свої активи в період кризи, то це необдуманий вчинок, тому що продавати доведеться дешевше, ніж було вкладено коштів.
«Мені здається, паніка через відставку Смолія є надуманою. Після відставки голови правління Нацбанку, якщо така відбудеться і за неї буде достатньо голосів у Раді, велика вірогідність того, що далі буде ще й відставка заступників голови правління. Тому що склад правління формує його голова», – сказав Андрій Вігірінський.
Про те, що відставка Смолія може вплинути на подальшу співпрацю з МВФ та спричинити зміни і в параметрах кредитно-грошової політики, в коментарі «Слово і діло» розповів економічний експерт Володимир Сіденко.
Також ми писали про реакцію фракції «Слуга народу» на заяву про відставку Смолія.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»