Виступаючи перед новим скликанням Верховної ради 29 серпня 2019 року, новообраний президент України Володимир Зеленський одразу ж пригрозив народним депутатам можливістю дострокових виборів парламенту в разі, якщо вони не впораються із покладеною на них місією – докорінно змінити життя українців. При цьому глава держави дав на виконання цього завдання всього один рік. «Фактично це ваш, це наш випробувальний термін. Повірте, я вже знаю, що розпускати Верховну раду не так страшно», – заявив тоді Володимир Зеленський.
У Конституції України не виписано те, що наша держава – саме парламентсько-президентська республіка. Проте існує чіткий розподіл повноважень, згідно із якими провідна роль у формуванні уряду та всієї виконавчої вертикалі належить саме Верховній раді України. Минулого року президент міг дозволити собі подібну промову саме тому, що перезапуск Ради й результати партії «Слуга народу» стали можливими завдяки неймовірній підтримці його кандидатури та перемоги на президентських виборах.
За рік, не без проблем, проте в переважній більшості випадків парламент став головним соратником Офісу президента у впровадженні курсу на зміни в державі. Верховна рада восени 2019-го призначила новий уряд, а взимку поточного року – змінила його знову. Парламент працював у так званому «турборежимі» протягом кількох перших місяців своєї каденції – саме завдяки монобільшості, орієнтованої на главу держави.
Однак поступово ситуація змінилася, із голосуванням та підтримкою всіх ініціатив президента також виникли труднощі. У глави держави, який досі має найвищий рейтинг серед нинішніх українських політиків, з’явилася спокуса знову перезапустити парламент. Які ризики подібного рішення? Як такий крок може змінити українські політичні реалії?
Виграти час
Можливість розпуску Верховної ради залежить від дуже багатьох факторів. Однак один із головних – це заміри рейтингів самого Володимира Зеленського. Як свідчать соціологічні опитування, час не на стороні глави держави, з кожним наступним місяцем рейтинг президента поступово знижується.
Політична осінь-2020: чи можливі дострокові вибори до ВРВосени можуть пройти дострокові парламентські вибори, бо Зеленський не контролює ані уряд, ані власну політичну силу, вважає експерт.
Це не привід для паніки в Офісі президента, проте це привід суттєво замислитися над наступною стратегією дій. Ймовірно, рішення про розпуск Верховної ради буде залежати від того, який результат на місцевих виборах покаже партія «Слуга народу».
Наступний можливий сценарій – дочасний перезапуск Ради разом із місцевими виборами вже наприкінці жовтня поточного року. Для цього главі держави потрібно розпустити парламент ще в серпні. І найцікавіше – для цього згідно із Конституцією потрібно дотриматися низки процедурних вимог. Поки що підстав, передбачених Основним законом для дострокового припинення повноважень Верховної ради, немає.
Нарешті, можливий й третій варіант – перенесення місцевих виборів на весну 2021 року, разом з якими відбудуться й дочасні вибори до парламенту. Варіацій для реалізації такого сценарію значно більше. А ще – глава держави отримує бонус для свого рейтингу у вигляді виграного часу щонайменше до літа наступного року.
Ризикована гра
Який би зі сценаріїв не був реалізований, у будь-якому разі «Слузі народу» не повторити успіху 2019 року. Отримати значну за кількістю та впливовістю депутатську фракцію – так, але вже не омріяну монобільшість. Ймовірно, в Офісі президента про це здогадуються, утім, поки що виходять із наявних рейтингових та електоральних ресурсів, розбудовуючи стратегії із розрахунку щонайбільше на найближчі пів року.
Вибори восени: чи є ризик розпуску парламентуЧинна монобільшість у парламенті більш стійка, ніж коаліції попередніх скликань і парламенту не загрожує розпуск, вважає експерт.
В Офісі президента мають досить ризикований розрахунок: якщо дострокові парламентські вибори відбудуться за пропорційною основою, то не доведеться «збирати» для більшості мажоритарників. А це, у свою чергу, дозволить усе-таки сподіватися на понад 200 депутатських мандатів. Тоді для створення нової коаліції підійде будь-який «зговірливий» партнер.
З іншого боку, в разі провалу на дострокових виборах коаліція може бути створена на базі опозиційних фракцій і тоді президенту та його команді доведеться змиритися із роллю опозиції. Однак такий сценарій занадто малоймовірний, адже рейтинги «Слуги народу», навіть після корекції за підсумками останнього року, досі посідають перші сходинки у звітах соціологів.
Можливості для опозиції?
Усе-таки найбільше можливостей у разі проведення дострокових парламентських виборів з’являється в опозиційних політичних сил. Поки що, за даними останніх соціологічних опитувань, окрім пропрезидентської політичної сили, до наступного парламенту точно потраплять «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність» та «Батьківщина».
Шанси партій у регіонах: хто буде фаворитом на місцевих виборах-2020У Слузі народу не бачать підстав для скасування або перенесення місцевих виборів в Україні, які мають відбутися цієї осені.
Інші політичні сили не дотягуються до 5% виборчого бар’єра. Утім, це ще одна «фішка», якою можуть скористатися в нинішній ситуації в Офісі президента. Якщо вдасться внести зміни до Виборчого кодексу й знизити прохідний бар’єр, тоді й фракцій у наступному парламенті може побільшати. А значить, побільшає й можливостей створити нову коаліцію із одною чи кількома меншими за кількістю депутатів фракціями.
Та навіть за такого сценарію ризиків не уникнути. До того ж в опозиційних сил різного спектру також з’являються можливості для створення альянсів із новими партнерами серед переліку менших за кількістю нардепів фракцій.
Тим не менш на події осені та можливості розпуску парламенту цього чи наступного року впливатиме один дуже суттєвий фактор – відсутність електоральних конкурентів у Володимира Зеленського. Поки що його високий рейтинг зберігається, у тому числі й за рахунок фактору відсутності на горизонті нових впливових політичних лідерів та ідей. Принаймні місцеві вибори можуть стати лише передвісниками появи альтернатив старим політикам та впливовості «Слуги народу». А поки що в глави держави ще є час для розбудови нової команди. Так само, як і можливість швидко перезапустити парламент.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»