Глава парламентської фракції партії «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що будівництво українського корвета проєкту 58250 сьогодні не є пріоритетом. Замість цього пропонується зосередитися на ремонті старих і закупівлі вже готових бойових кораблів. Заява Арахамія противоречить попереднім заявам президента Володимира Зеленського на цю ж тему.
Заяву про будівництво корвета Арахамія зробив днями, презентуючи в Миколаєві штаб партії СН. За словами політика, наразі Україна більше зацікавлена в ремонті старих і закупівлі вже готових кораблів, ніж у будівництві власних корветів.
«Потрібно 3-4 роки, поки перший корвет зійде зі стапелів. Наразі ухвалено рішення всі гроші й ресурси спрямувати на закупівлю готових кораблів і ремонт тих, які вже є. Я вважаю, що це найправильніший варіант, оскільки в найближчі два роки потрібно максимально наростити флот. Про долю корвета можу сказати тільки те, що в найближчі два роки, крім проєктних речей, великого будівництва не буде», – заявив Арахамія.
Український корвет проєкту 58250 має багату й непросту історію. Це перспективний багатоцільовий бойовий корабель, розроблений миколаївським державним підприємством «Дослідно-проектний центр кораблебудування». Проєктування було завершено ще у 2008 році, а будівництво почалося у 2011 році на миколаївському «Чорноморському суднобудівному заводі» (ЧСЗ). Передбачалася широка кооперація як вітчизняних, так й іноземних підприємств. Наприклад, саме виробництво розміщувалося в Україні. Однак корабель планувалося оснастити італійською 76,2-мм автоматичною корабельної гарматою Super Rapid, спареною 35-мм корабельною зенітною установкою, виробництва швейцарської компанії Oerlikon і торпедами MU90 європейського збройового консорціуму EuroTorp.
Перший корабель передбачалося спустити на воду у 2012 році, у 2021 році ВМСУ повинні були мати 4 корвета, а до 2026 року – 10-12. У реальності ж станом на 2020 рік головний корабель готовий щонайменше на 20%. Реалізації амбітних планів завадила не тільки відсутність коштів, а й війна, що змусила розвивати сухопутні сили. Крім того, ще у 2018 році ЧСЗ, на стапелях якого перебуває корвет, оголосив про початок процедури банкрутства.
Необхідність терміново наростити кількість бойових кораблів пояснюється не лише загрозою з моря, але й самою концепцією розвитку українських ВМС. У результаті анексії Криму Україна втратила до 75% бойового складу флоту. Щоб швидко відшкодувати втрати, у 2016 році було оголошено про створення так званого «москітного флоту» чисельністю до 30 кораблів, здатних атакувати великого противника за принципом «вовчої зграї». Основою цього флоту повинні були стати малі броньовані артилерійські катери «Гюрза-М», ракетні катери «Лань», оснащені українськими протикорабельними ракетами «Нептун», а також десантно-штурмові катери «Кентавр».
Зараз спущені на воду два «Кентавра» і сім «Гюрза», шість з яких надійшли в користування флоту. При цьому дві «Гюрза» – «Нікополь» і «Бердянськ» – наразі перебувають на ремонті. Саме ці два катери 25 листопада 2018 року було захоплено російськими прикордонниками, що рік провели в полоні і були повернуті в напіврозібраному стані. «Ланей» на озброєнні української армії ще немає, як і ПКР «Нептун» морського базування. Сьогодні активно випробовується наземний варіант цього ракетного комплексу.
Решту кораблів Україна дійсно отримує з-за кордону. Це передусім американські патрульні катери Island, два з яких вже передані до України (ще чотири планується передати). Також наша країна незабаром отримає з США малогабаритні швидкісні патрульні катери Mk VI, придатні також для висадки десанту.
Про корвети згадали рік тому. Президент Зеленський доручив відновити роботи з будівництва корабля. Нібито українським проєктом зацікавився іноземний замовник. При цьому корвет, якому вже присвоєно назву «Володимир Великий», планувалося оснастити ракетами «Нептун» корабельного базування.
Тому заява Арахамії про те, що раніше 2022 року продовження будівництва корабля очікувати не варто, говорить про те, що доручення Зеленського не виконується або ж його просто неможливо виконати.
У будь-якому разі корвет дуже б знадобився нашим ВМС. Він би посилив вогневу міць флоту, а також дозволив би оперувати за межами Чорного моря. Адже «Володимир Великий» повинен був володіти водотоннажністю у 2500 тонн, автономністю до 30 діб і дальністю плавання до 4000 миль (понад 7 тис. км). Не кажучи вже про те, що будівництво корвета могло би створити робочі місця й зрештою оживити українське кораблебудування.
Поки схоже на те, що довгобуд триває, і проєкт 58250 ризикує застаріти раніше, ніж його спустять на воду.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»