За останні кілька тижнів у питанні відновлення територіальної цілісності України – повернення частини Донбасу і Криму – сталися суттєві зміни. До червня-липня поточного року процес реалізації Мінських угод був дещо призупинений фактором пандемії коронавірусу, однак вже восени нас можуть чекати дуже суттєві зміни в порядку денному мирного врегулювання ситуації на сході України.
По-перше, стало цілком очевидно, що і Росія, і Франція з Німеччиною всіляко відтягують чергову зустріч у Нормандському форматі. Причина, у принципі, очевидна: жодних суттєвих змін із часу проведення Паризького саміту в грудні 2019-го не відбулося.
По-друге, українська сторона за останні кілька місяців змінила тактику та риторику під час роботи ТКГ – й одразу отримала відповідь у вигляді посилення обстрілів, зухвалої поведінки бойовиків із убивством українського медика, який разом з іншими українськими військовослужбовцями мали забрати тіло загиблого побратима. Тож зрозуміло, що активізація теми Криму та водночас спроби пришвидшити перемовини щодо Донбасу наштовхнулися на чергові силові аргументи з боку агресора.
По-третє, поступово змінюється й тактика Росії щодо тимчасово окупованих територій Донбасу. Кремль готується до будь-яких варіантів, але найбільш вірогідних поки що три. Перший – дотиснути українську владу, аби вона погодилася на виконання політичної частини Мінських угод. Другий – продовжити поступову економічну та соціальну інтеграцію ОРДЛО до РФ без визнання цих територій частиною Росії. Такий собі варіант «Придністров’я-2». Третій – і тут не до жартів – активізація воєнних дій на сході України. У такому разі можливі наслідки та плани дій агресора важко передбачити.
Зрештою варто зауважити й на те, що й початкова «мирна» риторика президента Володимира Зеленського стає жорсткішою, а головні провайдери в зовнішній політиці уряду у цьому напрямі – міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції Олексій Резніков – вже тривалий час мають жорстку позицію стосовно Росії в перемовинах щодо Мінська та Нормандського формату.
Схоже на те, що вже восени – і, найімовірніше, після місцевих виборів 25 жовтня – на українців чекає серйозна розмова із владою щодо подальшої долі Донбасу та Криму. Час серйозних рішень наближається.
Мінські угоди зіпсувалися. Несіть нові?
Можливість перегляду Мінських угод останнім часом дуже активно обговорюється представниками української влади. При цьому інформаційний простір усередині України активно готують до можливих змін, але не в рамках «Мінська», як це було раніше, а, вірогідно, до повної заміни формату цих перемовин.
Нормандський формат на карантині: сценарії подій на Донбасі у 2020 роціПандемія коронавірусу та ситуація довкола створення Консультативної ради суттєво вплинуть на ймовірність проведення саміту в Нормандському форматі. Як далі розвиватимуться події на Донбасі – прогнозував політолог Олександр Радчук.
Щоправда, роблячи гучні заяви про неефективність Мінських угод, віцепрем’єр Олексій Резніков водночас зауважує на тому, що гуманітарна та логістична складові мають продовжити працювати.
«Що б не було ухвалено, які б рішення не стосувалися перегляду Мінських угод, їхньої модернізації, я переконаний як юрист, що вони давно застаріли, вони не працюють у багатьох пунктах, починаючи від дат, які там вказані, – треба переписувати цей текст. Але я переконаний, що як логістичний центр цей майданчик має залишатися. Ми все одно маємо залишатися прихильниками того, щоб «Мінськ» існував, тому що є багато питань, які передусім стосуються гуманітарних задач, гуманітарних цінностей. Це життя людей, це їхній комфорт, це перетин КПВВ, водозабезпечення, взаємне звільнення утримуваних осіб тощо. Тому як би не розвивалися події, «Мінськ» у цій частині, принаймні у двох робочих групах, мав би залишитися, і ми маємо все одно підтримати діалог», – заявив Резніков в етері одного з телеканалів.
При цьому з боку української сторони лунає головний меседж: попри продовження роботи в рамках Тристоронньої контактної групи (ТКГ), Мінські угоди потрібно переглянути лише в рамках засідання «нормандської четвірки».
Ще один варіант – розширення складу переговірників. Україна сподівається залучити до цього формату ще й Велику Британію та США. Проте, навіть якщо це стане можливим, зібратися в новому форматі раніше, ніж у США пройдуть президентські вибори й сформується нова адміністрація Білого дому, навряд чи вдастся. Тож наступна зустріч у Нормандському форматі стане можливою не раніше початку 2021 року.
А поки що російська сторона висуває ультиматуми в рамках чинних домовленостей. Зокрема, у Кремлі під час чергової робочої зустрічі начебто наполягали на конкретному плані дій від української сторони щодо розгляду питання про особливий статус Донбасу в Конституції України.
До того ж Росія почала вимагати від української сторони офіційного підтвердження бажання переглянути Мінські угоди. Мовляв, якщо цього не відбудеться, РФ розглядатиме це як відмову України від усіх домовленостей і переговорів щодо Донбасу. Зокрема, про це заявив помічник керівника адміністрації президента РФ Дмитро Козак.
Росія тисне не лише на українську сторону, але й на Францію та Німеччину. Так, обговорюючи минулого тижня Мінські угоди і ситуацію на Донбасі із канцлером ФРН Ангелою Меркель, президент РФ Володимир Путін зауважив про «контрпродуктивність спроб української сторони спотворити зміст Мінських домовленостей». «Лінія Києва щодо вибіркового виконання своїх зобов'язань за цим документом заводить у глухий кут переговорний процес», – йдеться в офіційному повідомленні російської сторони за підсумками розмови.
Альтернатива 1 – миротворці
Сподіватися на швидке проведення зустрічі в Нормандському форматі не доводиться. Раніше українська сторона наполягала на можливості такої зустрічі вже в серпні поточного року.
Вибори в ОРДЛО: як Росія буде тиснути на УкраїнуРосія продовжуватиме тиснути щодо виборів в ОРДЛО, використовуючи інформаційний тиск та проросійських політиків в Україні. Це вплине на позицію української сторони під час Нормандських переговорів, припустив експерт.
Проте Росія, Франція та Німеччина показово відтягують час та зводять нанівець усі спроби зібратися в рамках Нормандського формату ще до осені.
Зокрема, посол Франції в Україні Етьєн де Понсен нещодавно висловив думку про те, що важливим завданням сьогодні є реалізація тих висновків, які було ухвалено за результатами грудневого саміту Нормандського формату в Парижі. «Лише за цієї умови ми можемо розглядати організацію наступної нової зустрічі в цьому форматі», – сказав дипломат.
Своєю чергою, глава МЗС Німеччини поскаржився на те, що переговори в Нормандському форматі щодо реалізації Мінських угод і домовленостей саміту в Парижі просуваються повільно, і нагадав, що повного припинення вогню так і не досягнуто, а домовленості саміту «нормандської четвірки» в Парижі щодо розведення сил не виконані.
Усі ці заяви свідчать про те, що Україні доведеться переходити до так званого «плану Б» у питанні мирного врегулювання ситуації на сході країни.
Один із варіантів – введення миротворчої місії – не знятий з порядку денного. Останнім часом лунає ідея щодо можливості запровадження миротворчої місії ОБСЄ. За словами Олексія Резнікова, така можливість з боку ОБСЄ існує, проте досі в історії ніколи не реалізовувалася.
Загалом, питання миротворців та запровадження перехідних адміністрацій – слушні ідеї, проте їх буде вкрай важко реалізувати. Адже не виконано головний безпековий компонент: не були припинені обстріли та не виведені російські війська з території ОРДЛО. Окремо стоїть питання фінансового та організаційного забезпечення такої масштабної місії із встановлення та підтримки миру на цих територіях. Враховуючи кількість населення та площу територій, подібна миротворча місія досі не матиме аналогів у світовій історії.
Альтернатива 2 – «стіна»
Поки в президента Володимира Зеленського досі залишається високим особистий рейтинг, він ще може пояснити суспільству нову логіку дій у рамках реалізації плану зі встановлення миру. Щоправда, йдеться про повне перевантаження самої ідеї реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Децентралізація в ОРДЛО: чи порушить Конституцію надання повноважень регіонам у рамках реформиДецентралізація в ОРДЛО може стати єдиним шляхом реаліхації Мінських угод, проте в перспективі може мати ризики щодо зміни статусу всього регіону, вважають експерти.
Адже в разі неможливості реалізувати ідеї з переглядом Мінських угод та запровадженням миротворчого контингенту єдиним реалістичним сценарієм залишається стратегія «відгородження» від впливу тимчасово окупованих територій на життя решти України.
Така стратегія матиме успіх лише одного разу – якщо Україна продемонструє різке економічне зростання, повноцінно інтегрується до ЄС, наростить військову міць й стане членом НАТО. В іншому разі метастази ОРДЛО з роками можуть стати смертельними спочатку для решти південних та східних областей нашої держави, а згодом – взагалі поховати ідею суверенної України.
Росія може економічно підтримувати території ОРДЛО тривалий час навіть попри санкції. А це модернізований варіант вже згаданого Придністров’я. Чи зможе Україна ефективно протистояти цьому не менш загрозливому для нашої державності сценарію, питання риторичне. Вочевидь, Кремль вибере свою стратегію після результатів місцевих виборів у жовтні поточного року. І, напевно, у Москві сподіваються не лише на власні сили «ззовні», але й на сприятливий сценарій досягнення своїх цілей через суто «внутрішні» успіхи проросійських сил на місцевих виборах.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»