Верховна рада сьогодні, 17 липня, завершила роботу третьої сесії. Але, схоже, депутати не готові просто так піти на канікули: 21 липня о 12-й годині відбудеться позачергова сесія. Судячи з усього, як «турборежим» у перші місяці роботи, так і скликання позапланових засідань стає ще однією «фішкою» IX скликання. Адже тільки на поточному тижні таких засідань було чотири. Чим ще запам'яталася робота депутатів 13-17 липня, у матеріалі «Слово і діло».
Центральний ухвалений закон тижня – звичайно, про легалізацію грального бізнесу в Україні. На розгляд тисяч правок до нього пішло кілька пленарних засідань, остаточне рішення було ухвалено у вівторок. Закон підтримали 248 народних депутатів, це «слуги народу», група «Довіра» і буквально одиниці позафракційних і депутатів із «За майбутнє». Більше ніхто голоси не дав, ба більше, підписання закону вже заблоковано – до Ради внесли постанови про скасування голосування.
Закон зробив легальним випуск і проведення лотерей, проведення азартних ігор в казино і через інтернет, букмекерську діяльність, проведення ігор в залах гральних автоматів, ігри в покер онлайн. Надавати послуги у сфері азартних ігор можна буде після отримання ліцензії, яка видається на п'ять років. Фінальної версії тексту закону ще немає, але вже відомо, що через велику кількість правок туди прокралася якась неузгодженість. «Там є кілька технічних розбіжностей. Зараз зведемо це все разом і подивимося. Є два сценарії. Перший сценарій – все нормально, і ми якось там техніко-юридичними правками це виправимо. Якщо ні – будемо просити президента ветувати із зауваженнями для того, щоб знову проголосувати», – розповів глава фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Парламентські розслідування IХ скликання: скільки ТСК працює в РадіП’ять тимчасових слідчих комісій парламенту вже надали свої звіти, але нардепи погодили роботу тільки двох ТСК.
Цього тижня парламент ухвалив низку кадрових питань. Учора, 16 липня, був призначений новий голова Національного банку України, ним став Кирило Шевченко, який до цього був головою правління «Укргазбанку». Його кандидатуру підтримали практично всі фракції і групи, крім «Європейської солідарності» й «Голосу». Крім того, в уряді з'явився віцепрем'єр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості України. На цей пост 250 голосами призначили Олега Уруського, цього разу теж не підтримали «ЄС» і «Голос». «Я бачу найпершим завданням налагодження системи, щоб ми позбулися того хаосу, в якому перебуває наша промисловість», – підкреслив Уруський.
Найбільше протиріч спричинила кандидатура Ольги Піщанської на посаду голови Антимонопольного комітету. Її призначили голосами «слуг народу», позафракційних і групи «Довіра». «Чим вона, ця кандидатка, була відома? Вона ще рік тому очолювала товариство з обмеженою відповідальністю, а зараз – на рівень голови Антимонопольного комітету. Ви уявляєте собі, які там рішення та які важливі питання ставляться на цьому рівні, для цього потрібно мати знання, а не бути студенткою, якою вона зараз є», – заявив Володимир Ар'єв від «Європейської солідарності». У «Голосі» Піщанську вважають людиною, залежною від Володимира Зеленського, у «Батьківщини» – аналогічної думки.
Верховна рада має намір внести зміни до свого регламенту – депутати ухвалили в першому читанні відповідний законопроект. Якщо його затвердять остаточно, то таких понять як «ранкове» або «вечірнє» засідання більше не буде. У вівторок, середу, четвер і п'ятницю буде одне пленарне засідання з 10-ї ранку до 15-ї години (в п'ятницю з 10.00 до 16.00), з перервою з 12.00 до 12.00. У п'ятницю буде година запитань до уряду (з 10.00 до 11.00), до 14-ї години – час для законопроектної роботи, з 14.00 до 16.00 – оголошення запитів і виступи депутатів.
У регламенті намічаються ще зміни: в ньому хочуть закріпити перелік поважних причин, які є підставою для пропуску засідань депутатами. Серед поважних причин можуть бути доручення парламенту, відрядження, тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю, пологами, народженням дитини, отримання послуг у сфері охорони здоров'я, участь у заходах у межах роботи постійних делегацій. Законопроект також був ухвалений у першому читанні.
У середу Рада ухвалила постанову про призначення місцевих виборів, вони відбудуться 25 жовтня в усій Україні, крім Криму та окупованих територій Донбасу. У постанові йдеться, що там вибори можуть пройти тільки після виведення всіх незаконних збройних формувань, відновлення контролю над державним кордоном України, роззброєння всіх найманців, забезпечення безпеки громадян України.
Щодо виборів було ухвалено ще одне рішення – внесені зміни до нового Виборчого кодексу. Для кандидатів на місцевих виборах розмір застави знизили в 9 разів, змінюється форма виборчого бюлетеня, у громадах з населенням понад 10 тисяч виборців запроваджується пропорційна система з відкритими списками.
Позачергові засідання – тепер новий формат роботи IX скликання. Цього тижня їх було чотири: два в понеділок і два у вівторок. Причому одне виявилося абсолютно марним: депутати планували розглянути законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності протидії корупції в окремих правоохоронних та інших державних органах», який дозволив би звільнити директора НАБУ Артема Ситника, але ініціативу вирішили відправити на доопрацювання. У цілому, протягом роботи третьої сесії Рада провела 19 позачергових засідань, і, мабуть, готується працювати в такому форматі на канікулах.
Серед інших важливих законопроектів, які були ухвалені:
законопроект про посилення відповідальності за ДТП в нетверезому стані (перше читання). Він передбачає адміністративний арешт на 10 діб з позбавленням права керування на 3 роки за повторне керування в нетверезому стані. Також збільшується штраф за покидання місця ДТП.
Постанова про зменшення кількості районів в Україні: замість 490 їх буде 138.
Закон про оборонні закупівлі (друге читання). Він визначає загальні правові основи планування, порядок формування обсягів і особливостей здійснення закупівель товарів, робіт і послуг оборонного призначення для забезпечення потреб сектора безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони, а також порядок здійснення державного й демократичного цивільного контролю в цій сфері.
Постанова про календарний план проведення четвертої сесії Ради. За планом депутати почнуть працювати 1 вересня (цього дня будуть і Погоджувальна рада, і пленарне засідання), закінчиться сесія 22 січня 2021 року. Усього буде 10 пленарних тижнів, 7 тижнів для роботи в комітетах і 4 тижні для роботи з виборцями.
На порядку денному п'ятниці значився також скандальний законопроект Максима Бужанського «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо навчання державною мовою в навчальних закладах». Депутат запропонував відтермінувати перехід учнів російськомовних шкіл на українську мову навчання з 1 вересня 2020 року до 1 вересня 2023-го. Однак нардепи не встигли сьогодні дійти до нього.
Нагадаємо, «Слово і діло» підбило підсумки роботи третьої сесії Верховної ради. Ми пропонуємо подивитися:
скільки обіцянок дали нардепи за час роботи трьох сесій;
як виконують обіцянки лідери фракцій і груп;
хто з депутатів краще і гірше виконує обіцянки у фракціях і групах;
топ виконаних і провалених обіцянок спікера Ради Дмитра Разумкова;
топ найбільш активних і пасивних депутатів IX скликання;
скільки законопроектів і постанов подали і ухвалили нардепи з початку IX скликання.
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»