Вищий антикорупційний суд не встиг розглянути дев'ять кримінальних проваджень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, оскільки в них закінчився строк давності. Ще одну справу судді ВАКСу закрили через каяття обвинуваченого за кілька місяців до закінчення строку давності. Що ж це за провадження, розбиралося «Слово і діло».
Усі ці кримінальні справи стосуються декларування недостовірних відомостей і, оскільки це злочин невеликої тяжкості, строк на притягнення до відповідальності становить три роки. Більшість справ із цією статтею включали й іншу кваліфікацію – незаконне збагачення, в якого строки давності становлять10 років. Але Конституційний суд України визнав неконституційним незаконне збагачення і справи довелося закрити.
Наприклад, колишньому міністру інфраструктури Володимиру Омеляну повідомили про підозру в недостовірному декларуванні й незаконному збагаченні. Епізод про збагачення закрили, а строк давності за недостовірне декларування сплив ще 31 березня. Але справу поки що не закрили.
Та сама історія і з колишньою головою Державної аудиторської служби Лідією Гавриловою. Їй повідомили про підозру за двома статтями: незаконне збагачення і недостовірне декларування. Епізод про збагачення закрили, а за брехню в декларації закінчилися строки наприкінці березня 2020 року. Тому справу закрили 26 травня.
Справу міського голови Одеси Геннадія Труханова теж розслідували за двома статтями – незаконне збагачення і недостовірне декларування. Проте слідство повідомило йому про підозру вже після рішення КСУ про неконституційність статті і тому Труханова підозрювали лише в недостовірному декларуванні. Строки давності в його справі теж закінчилися 31 березня 2020 року, але сторона захисту не захотіла просити про закриття справи за цією статтею. Ймовірно, вони хочуть закриття провадження за іншою причиною – відсутність складу злочину.
Утім, зазначимо, що Труханову вже встигли вручити нову підозру про недостовірну інформацію в декларації за 2017 рік. У ній строк давності закінчується в березні 2021 року. Тому цей епізод можуть встигнути приєднати до того, який уже слухається в суді.
За такою ж причиною про строки давності «вийшли сухими з води» колишня голова та член Національного агентства з питань запобігання корупції Наталія Корчак, колишні судді Ірина Попович, Євген Самойленко і Олег Голяшкін, ексголова Державної екологічної інспекції Андрій Заїка і ексдепутат Полтавської обласної ради Юрій Лебедин.
Єдина справа, яка відрізняється від вищевказаних, стосується ексзаступника міністра екології та природокористування Віктора Вакараша. Його провадження закрили у зв'язку з дійовим каяттям. Однак строк давності в частині справи сплив ще в жовтні 2019 року, а в іншій частині спливав у березні 2020 року. Тому, якби судді й далі розглядали справу, то теж могли не встигнути до спливу строків.
У Центрі протидії корупції вважають, що судді знали, що в цих усіх справах спливає строк давності і могли їх розглядати «першочергово». Активісти вказують, що в деяких справах не часто призначалися засідання.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»