У порту Бейрута (Ліван) 4 серпня прогримів потужний вибух, який завдав шкоди всьому місту, вибухнули 2750 тонн аміачної селітри. В результаті загинули понад 200 осіб, близько 5 тисяч – постраждали. За кілька днів після інциденту в столиці почалися масштабні протести, люди звинуватили владу в неоперативній реакції на НС, а також у корупції та недбалості, через які й стався вибух. Протестувальники увірвалися до будівель кількох міністерств, виникли зіткнення із силовиками, під час яких постраждали ще сотні людей. 10 серпня після декількох днів протестів уряд усе-таки вирішив у повному складі піти у відставку. Звичайно, це не поодинокий випадок у світі, коли під тиском суспільства уряд складає повноваження. Наприклад, так було і з Кабміном Миколи Азарова під час Революції гідності. «Слово і діло» зібрало інші випадки.
У Румунії у 2015 році ситуація була схожою з тим, що сталося в Лівані. У ніч на 31 жовтня 2015-го в одному з нічних клубів Бухареста відбулася пожежа, внаслідок якої 64 особи загинули і понад 180 – постраждали. За кілька днів у столиці 20 тисяч людей вимагали відставки прем'єр-міністра Віктора Понта й міністра внутрішніх справ Габріеля Опрі. Протестувальники були обурені тим, як влада перевіряє громадські місця і видають їм дозволи на роботу. Ситуація була обтяжена ще й тим, що Понта за кілька місяців до цього був замішаний у корупційному скандалі. У результаті під тиском протестів і після закликів президента Румунії уряд пішов у відставку.
У Словаччині в лютому 2018 року вбили відомого журналіста-розслідувача Яна Кучака. Його остання публікація була про зв'язки оточення прем'єр-міністра Роберта Фіцо з італійською мафією. Після смерті журналіста в декількох містах Словаччини пройшли протести з вимогою незалежного розслідування вбивства й відставки уряду. На вулиці вийшли близько 120 тисяч осіб, акція була наймасовішою за 20 років. Спочатку у відставку пішов міністр внутрішніх справ Роберт Калиняк, а за кілька днів і весь уряд. До речі, кілер і один з організаторів вбивства вже засуджені.
Протести через підвищення тарифів у деяких країнах теж служили причиною для відставки уряду. У Болгарії на початку 2013 року спалахнули протести на тлі підвищення цін на електроенергію, падіння рівня життя і корупції. Під час мітингів відбулися сутички з правоохоронцями й десятки людей постраждали. «Я не хочу брати участі в роботі уряду в умовах, коли поліція б'є народ», – так пояснив свою відставку прем'єр-міністр Бойко Борисов.
Уряд Гаїті влітку 2018 року після переговорів з Міжнародним валютним фондом анонсував підвищення цін на бензин на 38%, на дизельне пальне – на 47%. У столиці та інших містах почалися протести: люди палили автомобілі, блокували дороги, були випадки мародерства. За місяць прем'єр-міністр Гаїті Джек Гі Лафонтан подав у відставку.
Серйозні протести спалахнули в Чилі в жовтні минулого року, вони були викликані підвищенням цін на проїзд у громадському транспорті та загальним невдоволенням соціально-економічною обстановкою в країні. Унаслідок протестів загинули щонайменше 19 осіб, понад 500 – були поранені. У столиці та ще кількох містах був запроваджений режим надзвичайного стану. Протестувальники закликали президента Себастьяна Піньєра піти у відставку, а також підвищити зарплати і пенсії, знизити ціни на ліки, провести конституційну реформу. У підсумку Піньєра, який є не тільки президентом, але й главою уряду, попросив усіх міністрів піти у відставку.
Нагадаємо, «Слово і діло» склало хронологію виборчої кампанії президента Білорусі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»