Про наближення місцевих виборів, які пройдуть 25 жовтня, свідчать білборди з обіцянками політиків, що з’явились на вулицях міст та трасах, а також певне пожвавлення в політичному житті. Із середини серпня лунають заяви кандидатів у мери про рішення йти на вибори. Деякі слогани надто схожі на обіцянки, які так люблять українці, але насправді це завуальовані меседжі, які не зобов’язують політика до виконання. «Слово і діло» розбиралось, яку передвиборчу риторику не слід плутати з конкретними обіцянками і як це працює на виборця, який традиційно «обманюватися радий».
У Києві боротьба за уподобання електорату стартувала вже весною, коли в місті почали з'являтися сітілайти, деякі досить кумедні і нелогічні. Після того, як «Слуга народу» на праймеріз визначилася зі своїм єдиним кандидатом на вибори мера столиці – ним стала нардепка Ірина Верещук – місто «прикрасили» завуальовані політичні агітки із серії «Мости втомилися. Верещук підбадьорить» або «Так, Верещук зможе!».
Мем про міст, який втомився, з'явився з легкої руки або нерозважливого язика чинного мера Віталія Кличка, який саме так охарактеризував аварійний стан Шулявського шляхопроводу, від якого відкололася та впала на дорогу брила бетонних конструкцій. Креативники, які вигадали, що Верещук можє підбадьорити втомлені столичні мости, найімовірніше, не вбачали у своїй ідеї якихось гендерних глибоких смислів, а сконцентрувалися на запиті містян: відремонтувати мости Києва, багато з яких зараз дійсно в жахливому стані.
Однак не слід сподіватися, що такий піар-хід є справжньою обіцянкою відремонтувати аварійний міст Патона чи міст Метро або намір добудувати Подільсько-Воскресенський шляхопровід. Це просто гра слів та маніпуляція на бажанні киян мати в місті безпечні та зручні мости.
Так само українці хочуть, щоб тарифи на комуналку стали нижчими і, коли черговий кандидат каже: «Тарифи повинні бути справедливими!», всі кивають головами на знак згоди і вже перебувають у передчутті дива.
Насправді ж, дійсно, тарифи мають бути справедливими, але, якщо подивитись на ситуацію з точки зору постачальників комунальних послуг, то заради справделивості їх, навпаки, варто було б збільшити. Але люди чують те, що хочуть почути. Тому псевдо-обіцянка про тарифи користується популярністю серед різних політсил вже котрий політичний сезон поспіль.
Слоган ще одного кандидата в мери Києва – нардепа минулого скликання Борислава Берези: «Київ без сміття, влада без корупції», – потрапляє одразу до двох заповітних бажань жителів столиці.
По-перше, нарешті вирішити «сміттєву» проблему Києва, а це не тільки прибирання вулиць, але й сортування сміття, будівництво та запуск сміттєпереробного заводу, вирішення проблеми сміттєзвалищ навколо столиці, екологічні проєкти, спрямовані на зменшення кількості пластику та багато іншого. По-друге, запит на, якщо не подолання, то хоча б ефективну боротьбу із корупцією, вже кілька виборів поспіль є одним з найсильніших серед українців.
Хоча Береза не обіцяє вирішити ці проблеми, він тільки констатує, що Київ має бути без сміття і з цим важко не погодитись. А вже щодо влади без корупціїї, то цю віртуальну картинку кияни малюють собі автоматично, навіть не дослухаючись до суті сказаного тим чи іншим політиком. Така риторика працює безвідмовно і не потребує будь-якої відповідальності.
Голова КМДА за часів Януковича Олександр Попов також долучився до передвиборчих перегонів зі слоганом «Киянам – нову якість життя!». Це навіть дещо співзвучно з комуністичним: «Землю – селянам! Фабрики – робітникам!». І знову ж таки – ніхто нікому нічого не обіцяє, а просто констатує, що киянам вже давно треба нормально жити, а не скиглити, як зараз. І хто б не погодився?!
Колишній міністр ЖКГ Олексій Кучеренко дуже влучно зауважує: «ЖК-інспекція – необхідна!». Дійсно, вже давно треба було б створити. І головне – запустити в роботу, щоб працювала і давала певний результат. Але ж Кучеренко не каже, що запустить таку інспекцію, він тільки привертає вже розігріту до цієї теми увагу виборців. І вони радісно аплодують.
Кандидат від «Голосу» та колишній шоумен Сергій Притула нібито обіцяє забезпечити гідне життя для киян словами: «Мені не байдуже, яким буде Київ. Бо тут живуть мої діти!». Це прекрасні слова, які відгукуються в серці майже кожного киянина. Тільки за словами немає конкретних обіцянок, наприклад, ухвалити Генплан міста і нарешті припинити хаотичну забудову, зокрема центра міста, або побудувати 10 нових дитячих садочків та шкіл чи відремонтувати 3 дитячих поліклініки в різних районах столиці.
Стосовно чинного мера Києва, «Слово і діло» вже аналізувало, як Віталій Кличко впорався з виконанням своїх програмних обіцянок з попередніх виборів.
Тому, якими б чудовими не були слогани кандидатів у мери та як би не мироточили оброблені фотошопом просякнуті духовністю обліччя політиків, передусім слід уважно та прискіпливо читати їхні програми та вимагати виконувати обіцяне.
Раніше «Слово і діло» проаналізувало, як виконують свої обіцянки мер Києва Віталій Кличко, мер Львова Андрій Садовий, мер Харкова Геннадій Кернес, мер Дніпра Борис Філатов, мер Винницы Сергій Моргунов.
Також ми розповідали про основних претендентів на посаду мерів Києва, Харкова, Дніпра, Львова, Одеси, Вінниці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»