В окупованому Криму сильно погіршилася ситуація з прісною водою. Місто Сімферополь переходить на погодинне водопостачання. Це пов'язано з небувалою посухою, а також із виснаженням запасів води в кримських водоймищах. Якщо поточна ситуація не зміниться, окупований півострів може бути відкинутий у своєму розвитку до рівня середини минулого століття.
Починаючи з 24 серпня, в Сімферополі, а також у 39 селах Сімферопольського і Бахчисарайського районів запроваджені обмеження на водопостачання. Зокрема, вже відключено гарячу воду, а з 7 вересня і холодна буде подаватися протягом декількох годин – вранці і ввечері. При цьому деякі жителі Сімферополя говорять про те, що погодинне постачання води запроваджено вже зараз.
Спричинені такі обмеження небувалою посухою, яка «накрила» у 2020 році окупований півострів. Для Криму це справжнє лихо. До російської анексії Крим на 85% забезпечувався прісною водою, яка прямувала з Дніпра по Північно-Кримському каналу (СКК). Однак у 2014 році, зі зрозумілих причин, це джерело було перекрите і кримчани почали користуватися водою з колодязів, артезіанських свердловин та водосховищ так званого природного стоку, які наповнювалися за рахунок кримських річечок, опадів, а також танення зимових снігів.
Природних водосховищ на півострові налічується 15. Ще вісім заповнювалися водою з СКК. Зараз ці водосховища порожні, а й природні резервуари заповнені всього на 20-30%. Пояснюється це безсніжною зимою, посушливим літом і поступовим пересиханням малих річок.
Утім, для побутових потреб навіть таких мізерних запасів води кримчанам би вистачило. Однак води потребують ще й сільське господарство, «віджаті» у 2014 році промислові підприємства півострова, а також окупаційна угруповання ЗС РФ, що дислокується в Криму. Крім цього, до Криму на постійне місце проживання прибули люди з різних регіонів РФ. Усі ці фактори у своїй сукупності збільшили розбір води настільки, що місцева «влада» була змушена запровадити обмеження. Поки вони стосуються тільки Сімферополя та його околиць, але в найближчі місяці черга може дійти і до Севастополя, де води, за попередніми розрахунками, вистачить до грудня.
При цьому вода, яку вже почали подавати за графіком, не відрізняється якістю. Жителі Сімферополя стверджують, що з кранів тече іржа або ж щонайкраще рідина «кольору персика». Пояснюється це тим, що для фільтрації та очищення водопроводу знову ж потрібна вода, якої й без того бракує. Не сприяють економії й численні аварії на зношених комунікаціях, а також прагнення громадян запастися водою, яку потім доводиться просто виливати.
Виходить зачароване коло – виходів із цього кілька:
- Росія може домовитися з урядом України про відновлення постачання дніпровської води до окупованого Криму. Можна не сумніватися, що такі домовленості викличуть протест у нашому суспільстві. Поки українська влада запевняє, що не має наміру відновлювати водопостачання до Криму.
- РФ може спробувати захопити Північно-Кримський канал силовим шляхом або шляхом політичного і військового шантажу, змусити Україну пустити воду до Криму.
- РФ може вивести з Криму війська для того, щоб знизити навантаження на систему водопостачання або взагалі повернути півострів Україні. Але абсолютно ясно, що в нинішній реальності такий варіант не можна розглядати серйозно.
А це означає, що, якщо ситуація не зміниться, то залишається четвертий варіант. Люди почнуть залишати Крим, скорочуючи його населення до такої чисельності, яка не буде «перевантажувати» природні водні ресурси півострова, враховуючи при цьому потреби промисловості окупаційного угруповання РФ. Але такий сценарій відкине Крим до середини минулого століття, коли канал від Дніпра ще не був побудований. Це буде спекотна, пустельна і маловодна територія. І, звичайно ж, про «вітрину русскава міра», на яку окупанти збиралися перетворити Крим, доведеться забути.
Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»