Національне антикорупційне бюро оскаржить закриття прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури кримінальне провадження про можливі 18,87 млрд грн збитків від впровадженої формули «Роттердам плюс».
Про це повідомляє пресслужба НАБУ.
«Рішення про закриття справи «Роттердам плюс» суперечить засадам верховенства права, тому Національне бюро оскаржить його до генерального прокурора та в.о. керівника САП», – інформують у відомстві.
За словами пресслужби НАБУ, розслідування цієї справи перебувало на завершальній стадії, в ній було зібрано всі необхідні та переконливі докази для скерування її до суду і доведення винуватості підозрюваних осіб. Там додали, що комплексна експертиза підтвердила розрахунки збитків за 2016-2017 роки у розмірі 18,87 млрд грн, але суть її зводиться до того, що питання протиправності дій, відповідно, і настання збитків, має вирішити суд.
«Своєю чергою прокурор САП-процесуальний керівник у справі за весь час розслідування жодного разу не витребовував матеріали провадження для вивчення, не запитував у слідства, чи дійсно вичерпані можливості доказування, і два дні тому обговорював на нараді, як краще рухатись у справі далі. Замість того, щоб скерувати її до суду, з незрозумілих детективам причин, він несподівано ухвалив рішення про закриття справи нібито на підставі відсутності достатніх доказів та можливостей їх здобути, відтак, унеможливив покарання винних осіб», – повідомили в бюро.
У НАБУ додали, що категорично не згодні із закриттям справи про формулу «Роттердам плюс» і робитимуть усе можливе, щоб відновити розслідування та передати цю справу до суду для її оцінки.
«Ми переконані, що вирішення долі цього провадження поза межами судового процесу не відповідатиме законним інтересам громадянського суспільства і держави. Адже справа «Роттердам плюс» є знаковою для України, і про необхідність її завершення неодноразово заявляли найвищі посадовці», – підкреслюють у відомстві.
Раніше журналіст «Слово і діло» дізнався, що САП закрила справу про формулу «Роттердам плюс». Пізніше у прокуратурі прокоментували таке рішення. Там вказали, що експерти не підтвердили завдання збитків від формули «Роттердам плюс», а отримати нові докази неможливо через строки досудового розслідування. Тому справу закрили у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпані можливості їх отримати, а також у зв'язку з відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення (пункти 2-3 частини 1 статті 284 КПК України).
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. За словами прокурора, спочатку формулу планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Прокурор додав, що пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»