Національне антикорупційне бюро оскаржило закриття прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури епізоду в кримінальному провадженні про можливі 18,87 млрд грн збитків від впровадження формули «Роттердам плюс».
Про це журналісту «Слово і діло» повідомили джерела в органах правопорядку.
За словами співрозмовників, детективи оскаржили постанову прокурора САП-процесуального керівника у справі «Роттердам плюс» про закриття частини розслідування стосовно 18,87 млрд грн збитків до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука і генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
Як відомо, 21 серпня прокурор САП-процесуальний керівник у справі «Роттердам плюс» Віталій Пономаренко виніс постанову про закриття частини провадження в частині підозр колишнім і чинним посадовцям Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також двом представникам групи компаній ДТЕК олігарха Ріната Ахметова.
У САП повідомили, що причиною закриття частини справи стали висновку експертизи, які не підтвердили нанесення збитків від впровадження формули «Роттердам плюс». Водночас у НАБУ заявили, що оскаржать це рішення. У Національному бюро додали, що експертиза підтвердила правильність розрахунків детективів стосовно можливих 18,87 млрд грн збитків за період 2016-2017 років, але напряму експерт не назвав це збитками. На думку НАБУ, встановити, чи дійсно це збитки мав суд, а прокурор міг це довести.
Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.
Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»