Власник акцій, якими раніше володів «Газпром», намагався скасувати їх арешт

Читать на русском
Антикорупційний суд знову відмовив у задоволенні клопотання нових власників акцій компанії, якими володів російський монополіст.
Вищий антикорупційний судфото: «Слово і діло»

Вищий антикорупційний суд знову залишив заарештованими акції компанії «Газтранзит», якими раніше володів російський монополіст «Газпром», у межах справи про їх продаж імовірно за заниженою вартістю.

Таке рішення 27 серпня ухвалила слідча суддя ВАКС Катерина Широка, повідомляє «Слово і діло».

Раніше ВАКС наклав арешт на 40,2174% акцій «Газтранзиту» і передав їх в управління Національного агентства з розшуку та менеджменту активів. Нещодавно АРМА нарешті передало в управління вказанні акції. Вказаний арешт накладено в межах справи про можливе зловживання службовим становищем посадовими особами Міністерства юстиції України у змові з іншими особами при продажу вищевказаних акцій за заниженою вартістю.

Не погодившись з арештом, представник інвестиційного фонду-власника акцій знову подав клопотання про зняття арешту з акцій. Своє клопотання він обґрунтовував тим, що арешт на акції було накладено з метою забезпечення збереження речових доказів, але, на думку адвоката, суддя має встановити, чи є ці акції речдоками.

Вивчивши клопотання, суддя відмовила в його задоволенні.

Як встановило слідство, Антимонопольний комітет України наклав на «Газпром» штраф у розмірі, що перевищує 85,9 млрд грн, за зловживання монопольним становищем на ринку послуг з транзиту природного газу магістральними трубопроводами територією України.

У зв'язку з несплатою штрафу майно вказаної компанії на території України було арештовано, а саме: 16 650 простих іменних акцій компанії «Газтранзит». У межах виконавчого провадження було проведено оцінку акцій, яка становила понад 630 млн грн.

За пів року було проведено ще одну оцінку акцій, але їхня оціночна вартість різко знизилась до 40 млн грн, хоча щорічний нерозподілений прибуток вказаної компанії перевершував 100 млн грн.

Незважаючи на вищевикладене, за результатом аукціону зазначений актив був проданий закритому недиверсифікованому венчурному корпоративному інвестиційному фонду «Голдмен» за 41 млн грн. Тобто знижка становила 93%, а держава недоотримала приблизно 600 млн грн доходу.

Фонд «Голдмен» зберігає акції «Газтранзиту» на рахунку в депозитарній установі ТОВ «Ай Пі Сек'юрітіз». Кінцевим бенефіціаром установи є колишній народний депутат Андрій Журжій, про що він вказував у декларації. Він же у 2018 році був власником фонду «Голдмен» через компанію з управління активами «Інвестиційні партнери», яка задекларована. Зараз його кінцевими бенефіціарами є громадяни України Олексій Петі та Андрій Нестеренко.

За версією слідства, до вказаного продажу акцій за заниженою вартістю можуть бути причетні службові особи Міністерства юстиції України та представники приватних юридичних осіб. Попередньо справу кваліфікували за частиною 2 статті 364 ККУ (зловживання службовим становищем). На думку детективів, службовці Міні'юсту спільно з представниками приватних юросіб, використовуючи службове становище, реалізували 40,2174% акцій «Газтранзиту» шляхом укладання договору купівлі-продажу на аукціоні, що проводився АТ «Фондова біржа ПФТС» за заниженою ціною. Ці акції були арештовані в межах виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва. Їх продаж за заниженою вартістю призвів до тяжких наслідків у вигляді недоотримання Держбюджетом коштів, а саме: майже 600 млн грн.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: