5 вересня виповнився рік від дня початку роботи Вищого антикорупційного суду. За цей час ВАКС встиг винести 16 вироків у справах Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Щоправда, більшість цих справ були простими та не багатоепізодними, але це вже результат.
Наприклад, до створення ВАКС справи НАБУ і САП розглядалися місцевими судами та за майже чотири роки вони ухвалили лише 33 вироки. Із цих вироків переважна більшість винесена на підставі укладених угод між обвинуваченими та прокурором САП. А що ж антикорсуд? За рік судді ВАКСу винесли 16 вироків: 15 обвинувальних і 1 виправдувальний. 6 вироків з реальним покаранням у вигляді позбавлення волі. Щоправда, вони ще не набули чинності і оскаржуються в апеляційній палаті ВАКС.
Зазначимо, що апеляція ВАКС теж встигла розглянути дві скарги на вироки: 11 лютого виправдали колишнього голову Захарівської райодержадміністрації в Одеській області Дмитра Франчука за видачу собі надбавки та залишили чинним обвинувальний вирок працівникам відділу захисту національної державності управління Служби безпеки України на Одещині за замах на шахрайство. Останнім апеляція залишила покаранням 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
16 вироків, а хто обвинувачені
Повернемося до першої інстанції ВАКС. 7 вироків антикорсуд виніс за одержання неправомірної вигоди, надання неправомірної вигоди або одержання хабара за зловживання службовим становищем. Першим, кого засудили за одержання неправомірної вигоди, став суддя Малиновського районного суду міста Одеса Анатолій Целух. Йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі строком до 7 років з конфіскацією майна. Також судді заборонили протягом 3 років обіймати певні посади. Наразі Целух оскаржує це рішення.
За зловживання впливом ВАКС виніс уже 5 вироків: ексслідчого прокуратури Київської області Олександра Павленка позбавили волі на 4 роки, а адвоката Олексія Боженка – на 3 роки (вирок оскаржується); депутата Київської облради Олександра Мефодія позбавили волі на 5 років із конфіскацією автомобіля (вирок оскаржується); ексдиректора державного підприємства «Ржищівський військовий лісгосп» Олександра Левківського позбавили волі на 4 роки, а його пособника Юрія Марисика – на 3 роки (їх також визнали винними в одержанні неправомірної вигоди, вирок поки не набув чинності); адвоката Ярослава Мороченця оштрафували на 25 500 грн за пособництво у зловживанні впливом рівненському судді на підставі угоди та оштрафували на таку ж суму адвоката Сергія Чернобая (останні два вироки набули чинності).
5 вироків ВАКС виніс за недостовірне декларування, простіше кажучи, брехню в декларації посадовців. Зокрема, найперший вирок суду якраз стосувався цієї статті Кримінального кодексу України – екссуддю апеляційного суду Дніпропетровської області Надію Посунся визнали винною і оштрафували на 51 тисячу грн за неподання електронних декларацій за 2015-2018 роки; її колегу Зою Пономарь за таке ж обвинувачення оштрафували на 51 тис. грн, а ще одного їхнього колегу – Олександра Баранніка – за таке ж обвинувачення взагалі виправдали (САП оскаржує вирок); колишнього народного депутата Геннадія Бобова теж оштрафували на 51 тис. грн та такий самий штраф виписали ексдиректору Львівського бронетанкового заводу Роману Тимківу.
Ще два вироки винесені за зловживання службовим становищем. Три роки умовно призначили екснардепу від фракції «Блоку Петра Порошенка» Олександру Черненку за одержання компенсації на оренду житла в Києві на підставі угоди з прокурором, а на 5 років позбавили волі колишнього генерального директора Херсонської ТЕЦ Богдана Педченка. Він наразі оскаржує свій вирок.
Ще один вирок винесли за розтрату майна колишньому директору дочірнього підприємства «Центргаз» ВАТ «Кіровоградгаз» Костянтину Старовойту. Його позбавили волі строком на 8 років і конфіскували автомобіль. Однак поки невідомо, чи оскаржив він свій вирок, оскільки 6 вересня минув місяць з дня його винесення, а, за даними Судової влади, апеляційну скаргу на рішення не було подано. По одному вироку ВАКС виніс за статтями надання неправомірної вигоди і легалізації коштів. Обидва рішення ухвалені на підставі укладеної угоди між обвинуваченим та прокурором. За надання хабара голові Фонду державного майна Дмитру Сенниченку визнали винним Сергія Щербака. Йому призначили покарання у вигляді позбавлення волі на 5 років із іспитовим строком у 3 роки. За легалізацію коштів у справі «Укркосмосу» умовно позбавили волі Анатолія Панченка. Основна справа перебуває на розгляді суддів ВАКС. Наразі в ній дослідили 57 із 110 томів письмових доказів.
Стягнені застави з відомих фігурантів та «дивні» рішення
За цей рік ВАКСу вдалося встановити і деяку справедливість стосовно фігурантів, які безкарно порушували процесуальні обов’язки, покладені на них судом після внесення застав. Зокрема, суд стягнув 35 млн грн застави із 70 млн грн внесених за одеського бізнесмена Вадима Альперіна. Щоправда, вдалося це зробити апеляційній палаті ВАКС – слідчий суддя Сергій Мойсак не побачив підстав для стягнення навіть такої суми. Слідству вдалося встановити, що Альперін нібито приховав свій ізраїльський паспорт, який дозволяв йому виїзд за кордон, хоча рішенням суду його зобов’язали здати всі документи, які дозволяють подорожі за межі України. Сам бізнесмен виправдовувався, що нібито загубив паспорт і тому не міг його здати, хоча довідка про втрату була одержана вже після подачі клопотання про стягнення застави.
Той же суддя Мойсак вчергове «відмітився» у справі Альперіна. Після стягнення застави він не продовжив дію обов’язків бізнесмена, бо нібито апеляційна палата ВАКС скасувала їх дію після звернення застави і збільшення її розміру. Пізніше апеляція ВАКС у роз’ясненні свого рішення прокурора написала, що предметом розгляду було лише звернення застави в дохід держави та збільшення застави – питання обов’язків взагалі не порушувалося. Однак після повторного звернення прокурор САП клопотав про покладання обов’язків на Альперіна, той його задовольнив.
Стягнули частину застави і з колишнього народного депутата Максима Микитася за порушення обов’язку, але іншого. Попри покладання обов’язку утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у справі, екснардеп пішов на зустріч і з іншими підозрюваними, і зі свідками. Спочатку слідчий суддя ВАКС взагалі стягнув всі 80 млн грн внесеної застави за Микитася. Але апеляційна палата зменшила розмір стягнення до 30 млн грн і збільшила загальну суму застави до 100 млн грн. На думку колегії суддів апеляції ВАКС, екснардеп порушив лише один обов’язок і тому вистачить стягнення частини застави. Хоча, як вважають у САП, у Кодексі не прописано часткове стягнення застави за порушення процесуальних обов’язків. Суд мав стягнути або всю заставу, або відмовити прокурору. Також у прокуратурі зазначали, що вислів «у разі порушення обов’язків» не означає, що для стягнення всієї застави необхідно порушити всі обов’язки, або хоча б два.
Зазначимо, що в цій справі також «засвітився» суддя Мойсак. Саме він визначав запобіжний захід Микитася від самого початку. Тоді він, попри 81,5 млн грн збитків у справі і значні статки екснардепа, відпустив Микитася під 5,5 млн грн застави. Однак САП оскаржила рішення до апеляції ВАКС, яка взагалі заарештувала політика.
Наразі Микитась і досі перебуває під вартою, оскільки він не вніс 100 млн грн. У цій же справі ВАКС стягнув ще 500 тис. грн застави із Сергія Якусевича. Суд йому збільшив заставу до 3 млн грн. Загалом слідство у цій справі завершено, і наразі сторона захисту ознайомлюється з матеріалами розслідування детективів НАБУ.
Закриття низки справ за деклараціями
Які справи не встиг розглянути Вищий антикорупційний судАнтикорупційний суд уже закрив шість кримінальних проваджень, обвинувальні акти в яких складали прокурори САП.
Є й інші рішення суддів ВАКС, на які у суспільства була дуже негативна реакція. Йдеться про закриття низки справ про недостовірне декларування стосовно високопосадовців у зв'язку із закінченням строків давності. І, хоча ці рішення законні, оскільки брехня в декларації є злочином невеликої тяжкості і строк на притягнення до відповідальності складає лише 3 роки з дня вчинення правопорушення, суспільству не дуже вони сподобалися.
Зокрема, за строками давності Антикорсуд закрив справи про брехню в деклараціях ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна, колишньої голови Держаудитслужби Лідії Гаврилової (так, тієї самої з золотими злитками), екскерівниці Національного агентства з питань запобігання корупції Наталії Корчак, судді Вищого адміністративного суду Олега Голяшкіна та інших. Більше детально це викладено тут.
Активістам теж не сподобався цей підхід. Зокрема, на їхню думку, суд мав би зробити приоритет на цих справах, керувавшись статтею 2 Кримінального процесуального кодексу, де вказані завдання кримінального провадження. В цій статті вказується, що кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, має бути притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, а жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений. Таким чином, суд так і не зміг притягнути до відповідальності вказаних осіб, у разі якщо їхню провину б довели.
Що далі?
Наразі складно надати зважену оцінку діяльності суду, але динаміка в ухваленні вироків дає надію на збільшення кількості розставлених крапок у багатьох справах. Зокрема, ми досі чекаємо на вироки у більш резонансних справах: про організацію екснардепом Миколою Мартиненком розкрадань у НАЕК «Енергоатом» і держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат», про організацію заволодіння коштами ПАТ «Укргазвидобування» колишнім депутатом Олександром Онищенком, про зловживання ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова, про розтрати 92 млн грн Одеської міської ради міським головою Одеси Геннадієм Трухановим та іншими особами, про «Запорізький титано-магнієвий комбінат» та деякі інші. Тож будемо чекати на вироки в цих справах і ставити для себе оцінку роботи суду та окремо суддів.
Олег Новіков, спеціально для «Слово і діло».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»