Конституційний суд України переніс розгяд подання нардепів щодо конституційності закону про ринок землі. Якщо КСУ визнає закон неконституційним, він втратить чинність і ніякого ринку землі в Україні з 1 липня 2021 року не буде. «Слово і діло» подивилось, як часто і які закони та законопроекти КСУ визнавав неконституційними.
Відзначимо, що Конституційний суд може визнати неконституційними окремі положення закону. Тоді сам закон лишається чинним, але ті його норми, що не відповідають Основному закону України, парламент має переглянути і юридично скорегувати. Для цього КСУ дає певний термін.
Так було з законом про НАБУ, коли КСУ визнав неконституційними деякі його норми: про повноваження президента щодо призначення та звільнення директора НАБУ; щодо направлення та звільнення своїх представників з питань відбору директора НАБУ; щодо відправлення президентом свого представника до аудиторської комісії; щодо затвердження Положення про Громадську раду при НАБУ. Сам закон лишився чинним.
48 нардепів просять КСУ скасувати закон про ринок землі: які перспективи розглядуБатьківщина мобілізувалася проти закону про ринок землі і направила подання до КСУ. Чи визнає суд неконституційним нове законодавство?
Рішення КСУ щодо НАБУ відтерміноване на 3 місяці, що дозволить Верховній раді протягом трьох місяців врегулювати це питання. Парламентарії мають передбачити інший порядок призначення директора НАБУ.
Коли КСУ визнає неконституційним сам закон, тоді він втрачає чинність. Рідше КСУ починає розгляд законопроектів, і дуже рідко – визнає їх неконституційними.
Загалом, починаючи з 1997 року, Контитуційний суд визнав неконституційними 11 законів і 5 законопроектів.
Вперше таке рішення КСУ виніс 23 грудня 1997 року щодо закону «Про Рахункову палату». Наступного року після рішення КСУ втратив чинність закон Республіки Крим «Про об'єднання громадян», а ще через рік – «Про тимчасову заборону підвищення цін і тарифів на житлово-комунальні послуги та послуги громадського транспорту, що надаються громадянам України». У 2000 році неконституційним було визнано закон «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» від 1992 року.
Потім КСУ «зробив перерву» на 8 років і у 2008 році визнав неконституційним закон «Про особливості звільнення з посад осіб, які суміщають депутатський мандат з іншими видами діяльності».
Наприкінці 2009 року втратив чинність закон «Про організацію і порядок діяльності ВРУ» та Регламенту ВРУ. Тоді нардепам довелося терміново писати та ухвалювати новий закон, який у лютому 2010 року підписав Віктор Ющенко. Власне, за цим Регламентом Верховна рада працює й досі.
Також наприкінці 2009 році втратили чинність закони «Про тимчасові слідчі комісії, спеціальну тимчасову слідчу комісію і тимчасові спеціальні комісії ВРУ». Новий закон нардепи не могли ухвалити 10 років, і, нарешті, з 3 жовтня 2020 року він набув чинності.
У 2009 році КСУ також визнав неконституційним закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо мінімізації впливу фінансової кризи на розвиток вітчизняної промисловості».
30 вересня 2010 року стався так званий Конституційний переворот, коли були скасовані зміни до Конституції від грудня 2004 року. Нагадаємо, що під час Помаранчевої революції зміни до Основного закону України перетворили державу на парламентсько-президентську. Тобто повноваження президента були обмежені, тоді як парламенту і уряду значно розширені.
За редакцією Конституції від 2004 року, Верховна рада призначала за поданням президента України прем’єр-міністра, міністра оборони, міністра закордонних справ, а за поданням прем’єра – інших членів уряду.
Коли Янукович став президентом, у вересні 2010 року, підконтрольна йому в парламенті «Партія регіонів» і загалом 252 нардепи направили до Конституційного суду подання щодо конституційності реформи 2004 року.
КСУ дійшов висновку, що рішення суду без голосування парламенту змін 2004 року не відповідають Основному закону, відтак закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 року втратив чинність, а Україна повернулась до президентсько-парламентської форми правління. При цьому у 2008 році цей же суд не взявся навіть розглядати схоже подання депутатів.
28 лютого 2018 року КСУ скасував так званий закон Ківалова-Колесниченка «Про засади державної мовної політики». Закон визнано неконституційним за процедурою, що ж стосується його змісту, який роками був предметом постійних спроб розколоти Україну за мовним критерієм, Конституційний суд не зробив жодних зауважень.
Через два місяці КСУ визнав неконституційним закон «Про всеукраїнський референдум» як через порушення процедури його розгляду та ухвалення, так і з огляду на його зміст.
КСУ рекомендував Верховній раді дотримуватись міжнародних стандартів проведення референдумів, зокрема, висновку Венеціанської Комісії, у якому зазначалося, що застосування референдумів повинно бути підпорядковане юридичній системі в цілому, а особливо нормам, які регулюють перегляд Конституції. Зокрема, референдум не може бути проведений, якщо Конституція не передбачає його, наприклад, коли конституційна реформа є предметом виключної юрисдикції парламенту.
Раніше «Слово і діло» розбиралось з експертом-конституціоналістом, які перспективи розгляду подання групи нардепів до КСУ щодо скасування закону про ринок землі.
Також ми писали, що будь-хто може домогтися скасування дії закону, якщо правильно поскаржиться до Конституційного суду.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»