Справа «Широкого лану»: двом підозрюваним продовжили обов'язки

Читать на русском
Антикорупційний суд задовольнив клопотання прокурора САП про продовження обов'язків двом підозрюваним у справі військового полігону.
Вищий антикорупційний судфото: «Слово і діло»

Вищий антикорупційний суд продовжив до 28 листопада дію обов'язків власника компанії «РІСТ» Романа Баликіна, якого Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура підозрюють в організації заволодіння 37 млн грн під час зведення військового полігону «Широкий лан».

Таке рішення 28 вересня ухвалив слідчий суддя ВАКС, повідомляє «Слово і діло».

Як відомо, ВАКС відпустив Баликіна під 2,1 млн грн застави з обов'язками. Вказану суму за нього внесли. У зв'язку з наближенням дати завершення дії обов'язків прокурор САП просив їх продовжити. Суддя клопотання задовольнив і продовжив дію таких обов'язків: прибувати за першою вимогою; не відлучатися із Києва; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або роботи; утримуватися від спілкування з іншими підозрюваними та свідками, а також здати на зберігання закордонні паспорти.

Крім того, суд продовжив до 28 листопада дію тих самих обов'язків і колишнього директора компанії «РІСТ» Костянтина Чепусова, якого раніше відпустили під 1,26 млн грн застави з обов'язками.

Нагадаємо, НАБУ і САП повідомили про підозру п'яти особам у нанесенні збитків під час будівництва полігону «Широкий лан». За версією слідства, у 2017-2018 роках начальник Головного квартирно-експлуатаційного управління ЗСУ, начальник Управління будівництва, реконструкції та капітального ремонту військових об’єктів Головного КЕУ ЗСУ та начальник відділу технічного нагляду за будівництвом Головного КЕУ ЗСУ у змові з представниками приватного товариства «Ріст», а саме його директором та бенефіціарним власником, організували прийом робіт та послуг з облаштування польового табору «Широкий лан» у с. Улянівка Миколаївської області.

У НАБУ зазначили, що попри фактичне невиконання робіт з облаштування польового табору, посадовці ЗСУ все ж «посприяли» в перерахуванні коштів на рахунки компанії. Як наслідок, державі було завдано збитків на суму понад 37 млн грн, що підтверджується висновком Державної аудиторської служби та проведеними в справі експертизами.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: