Конституційний суд України офіційно ще не опублікував рішення щодо визнання неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу стосовно недостовірного декларування, але вже з’явилася реакція ОПУ та міжнародних партнерів. Які наслідки матиме рішення КСУ «Слово і діло» розбиралося з юристами.
Експерт з конституційного права Богдан Бондаренко розповів, що подання нардепів від ОПЗЖ, за яким КСУ ухвалив згадане рішення, має близько 80 сторінок і поки не з’явиться висновок КСУ, неможливо аналізувати, що відбулося, по суті питання.
«У поданні більш як 15 статей, які нардепи просять визнати неконституційними. Ми не знаємо яке конкретно рішення виніс КСУ і за якою мотивацією. Якщо йдеться про скасування статті про декларування недостовірної інформації, то поки що говорять, що скасували кримінальну відповідальність, але при цьому залишили обов’язок чиновників декларуватися», – уточнив юрист.
Однак миттєво з’явилася реакція ОПУ, НАЗК та деяких експертів, які стверджують, що сталося скасування антикорупційної реформи.
«Якщо би суд визнав неконституційним бодай половину того, що там є (в поданні – ред.), то це був би повний колапс, але я не знаю, що вони насправді вирішили», – зауважив юрист і запропонував все ж таки спочатку дочекатися рішення КСУ.
Об’єктивність рішення КСУ щодо незаконного збагачення під питанням – НАЗКУ деклараціях двох суддів КСУ виявили ознаки декларування недостовірної інформації, що є порушенням статті 366-1 Кримінального кодексу, яку судді КСУ визнали неконституційною.
Тим часом, експерт Центру політико-правових реформ Микола Хавронюк зазначив на своїй сторінці у Facebook, що навіть якби декларування недостовірної інформації декриміналізували, то це мало що змінило би.
«Я б не робив трагедії із такого рішення. Практика застосування цієї статті така: в 2019 році із 410 осіб, які постали перед судом як обвинувачені у цьому злочині, щодо 360 провадження були закриті, у тому числі стосовно 306 у зв’язку із каяттям, 41 – зміною обставин, 5 – передачею на поруки; до 32 таких осіб застосовані громадські роботи, до 8 – штраф, 10 осіб звільнені від покарання; і жодна особа не засуджена до позбавлення волі», – написав він.
Така ж ситуація, на думку юриста, була й в 2018 році, тому адміністративна відповідальність у вигляді штрафу, який слід суттєво збільшити, міг би мати достатній стримувальний ефект.
З цього приводу Богдан Бондаренко не відкидає слушності думки колеги, але зазначає, що у будь якому разі важливо розібратись, чому КСУ ухвалив таке рішення, бо від цього залежатиме, який законопроєкт треба вносити президенту до Верховної ради.
Бондаренко також зауважив, що не можна залишити поза увагою заяви багатьох експертів про те, що КСУ виніс рішення у порушення регламенту.
«До того ж представники президента, Верховної ради, НАЗК говорили, що по двох суддях КСУ за статтею «декларування недостовірної інформації» розслідуються кримінальні провадження, а по двох начебто склали адміністративні протоколи за невчасне повідомлення про зміну майнового стану. Якщо це справді так, то це формує конфлікт інтересів цих чотирьох суддів, які начебто розглядали справи», – сказав юрист.
За його словами, це немає юридичних наслідків, оскільки рішення Конституційного суду ніхто не може оскаржити, але такі речі підривають легітимність рішення КСУ і це проблема для самого суду.
«Надалі, якщо схожі випадки будуть повторюватися, це може призвести до того, що рішення КСУ просто не будуть виконуватися», – застеріг конституціоналіст.
Голова Аналітичної групи «Левіафан» Микола Мельник вважає, що незалежно від того, який законопроєкт подаватиме згодом президент, як реакцію на рішення КСУ, те що сталося – це амністія чиновників, які незаконно збільшили прибутки за час дії останньої редакції закону про незаконне збагачення.
«Я нагадаю, що наприкінці каденції Петра Олексійовича закон про незаконне збагачення теж був скасований. Згодом Зеленський його відновив, але всі, хто збагатилися вже за його правління підпали під «амністію», – переконаний Мельник.
За словами Мельника, всі кримінальні провадження, порушені на підставі останньої редакції закону про незаконне збагачення, будуть закриті, якщо КСУ дійсно визнав його неконституційним.
Раніше «Слово і діло» писало, що в ОПУ відреагували на рішення КСУ щодо незаконного збагачення.
Також ми писали, що НАЗК ставить під питання об’єктивність рішення КСУ щодо незаконного збагачення.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»