В багатьох містах України місцеві вибори триватимуть ще найближчі два тижні. Згідно із новим виборчим кодексом, у містах від 75 тисяч населення і більше, якщо жоден із кандидатів у мери на набрав абсолютної більшості голосів (понад 50%), оголошується другий тур виборів.
Цікаво те, що цього разу другий тур в багатьох містах може бути пов’язаний із ще однією сумною тенденцією цих виборів – низькою явкою.
Ба, більше: вже напередодні дня голосування у Верховній Раді був зареєстрований проєкт закону про скасування другого туру у містах у період пандемії COVID-19. Проте документ, ініційований однією із нардепок від «Слуги народу», був швидко відкликаний.
Очікується, що після встановлення результатів підрахунку голосів, ЦВК має призначити другий тур виборів на 15 листопада поточного року. В яких містах слід очікувати найзапекліших протистоянь?
Міста-мільйонники
За даними екзитполів, найімовірніше, другий тур виборів мера відбудеться у 3-х містах-мільйонниках: в Києві, Одесі, Дніпрі. Також подвійне змагання відбудеться у найбільшому обласному центрі західного регіону України – у Львові.
У Києві, за попередніми результатами екзитполів та паралельного підрахунку голосів, найімовірніше, другий тур таки буде: у двобої за крісло мера зійдуться столичний голова Віталій Кличко та представник «Опозиційної платформи — За життя» Олександр Попов. Цифри поки що переконливо засвідчують перевагу чинного мера. Опитування ж громадської думки, яке проводилося напередодні місцевих виборів, не дає відповіді на запитання, чим Віталій Кличко заслужив таку високу довіру киян. За даними «Слово і діло», мер Києва із 416 обіцянок, включно з передвиборчими, виконав 226 (48%), провалив 146 (31%) і мусить ще реалізувати 101 (21%). Поки що вся діяльність міської влади виглядає спорадично і несистемно, можливо, через те, що генеральний план розвитку міста був лише презентований, але не розроблений. За таких обставин високий рейтинг міського голови видається щонайменше дивним. Єдиний беззаперечний аргумент киян – відсутність гідного опонента.
Серед 20 кандидатів на посаду мера Києва друге місце посів Олександр Попов, колишній голова КМДА за часів президентства Віктора Януковича. Своє рішення балотуватися пояснює минулими здобутками: за його каденції відкрито 6 нових станцій метро, оновлено автобусний парк, запущено міську електричку, збудовано Дарницький міст, транспортну розв'язку, реконструйовано Поштову площу, запущено проєкт «картка киянина». Звісно, колишнього голову КМДА з моменту його призначення на посаду супроводжували і корупційні скандали, і численні провали — від «ямкового ремонту» доріг до кримінальної справи за розгін активістів Євромайдану проти ночі з 29 на 30 листопада 2013 року. Одним із пріоритетів у своїй діяльності він визначає програму реконструкції старого житла забудови 1950-60-х років. Враховуючи досвід, знання економіки та бізнесу, Олександр Попов переконаний, що зможе стабілізувати економічну та фінансову ситуацію в місті.
В Одесі у другому турі протистоятимуть чинний мер Геннадій Труханов і представник ОПЗЖ Микола Скорик.
У чинного мера Одеси, як і у всіх його колег, є свої здобутки і провали. За даними порталу «Слово і діло», із 67 обіцянок виконав — 18 (27%), провалив — 7 (10%), відклав — 42 і увійшов до десятки найбільш безвідповідальних мерів країни. За індексом якості обслуговування та послуг Одеса займає 18 місце. За свою каденцію Труханов провів роботи з благоустрою пляжів, реставрації пам’яток історії, ремонту доріг, впровадив новітню систему очищення води, збудував сучасний аеропорт тощо. При цьому діяльність одеського мера супроводжує довгий шлейф скандалів, пов’язаних зі стихійною забудовою приміської зони і узбережжя Одеси, порушеннями у зведенні будівель, кримінальною справою про привласнення та розтрату майна при купівлі одеського заводу «Краян». Окрім того, влада міста не соромиться значно перевищувати бюджетні надходження, вважаючи, що боргова межа ще не перейдена.
Свою передвиборчу програму Геннадій Труханов назвав оригінально, по-одеськи, «7:40 Стратегія для Одеси». В ній визначено 7 напрямків і 40 конкретних проєктів, які будуть пріоритетними в діяльності команди мера.
Найближчий конкурент Труханова, Микола Скорик, у недавніх опитуваннях посідав скромні нижні рядки рейтингів і тому його друга позиція на виборах мера Одеси (набирає 17,7% голосів) є досить неочікуваною, як і поява цього кандидата на посаду мера від ОПЗЖ внаслідок внутрішньопартійної боротьби. Микола Скорик, народний депутат Ради 9-го скликання, у 2013–2014 роках займав посаду голови Одеської ОДА, але нічим особливим не запам'ятався.
У Дніпрі у другому турі змагатимуться чинний мер Борис Філатов і Загід Краснов.
Говорити про чинних мерів завжди значно простіше, їх діяльність на видноті. Борис Філатов має серед дніпрян серйозну підтримку. 53% містян схвально відгукуються про діяльність свого мера, бо із 190 обіцянок, які він дав, 122 (64%) — виконав, провалив 42 (22%), а ще 26 має реалізувати.
Інше питання, наскільки добре виконані обіцянки? Мабуть, не дуже, бо за індексом якості обслуговування Дніпро посідає 15-ту сходинку. Меру краще вдаються дрібні проєкти, пов’язані із реконструкцією зношеного житлового фонду, мер надає фінансову підтримку театрам, спортивним закладам, муніципальній поліції. При цьому у місті великі проблеми із водопостачанням, ЖКГ перебуває у кризовому стані: котельні, тепломережі, 15% житлового фонду в аварійному стані. Влада недоотримує великі кошти через занижену вартість оренди, багато нарікань викликає і тендерна практика місцевих чиновників. Об’єктивності заради, варто відзначити, що попри всі недоліки, Філатову вдавалося збалансувати різні інтереси міста і утримувати більшість у міськраді.
Конкурентом чинного мера Дніпра неочікувано став «вічно непрохідний» Загід Краснов, людина небідна, власник торговельних центрів та інших бізнесів, має свою партію «Громадська сила», і підтримку серед «бабусь» у декількох районах Дніпра. Відповідно до даних екзитполу, Краснов набирає 14,44% голосів і проходить у другий тур.
Нарешті у Львові — чинний мер Андрій Садовий, який набрав трохи більше 41% голосів, аби вчетверте очолити «місто Лева», у другому турі має перемогти представника «Європейської солідарності» Олега Синютку.
За 15 років своєї діяльності Андрій Садовий перетворив Львів на перспективне і креативне місто. Це мало не єдиний випадок, коли розвиток відбувається згідно із продуманим і зваженим планом. Про це яскраво свідчать статистичні дані – збільшення туристичного потоку у 3,5 рази, а пріоритетами став розвиток легкої і харчової промисловості. Бюджет міста збільшився у 3,2 рази і майже бездефіцитний. Проте проблеми і претензії містян до влади майже такі самі, як і в інших містах України: погані дороги, затори, відсутність паркувальних майданчиків, зношеність інфраструктури, аварійність об’єктів ЖКГ, неконтрольованість забудов і реставраційних робіт, ну і – сміття, за утилізацію якого влада платить сотні мільйонів гривень іншим громадам і області. Не оминули чинного мера і звинувачення у корупції та кумівстві. А в поточному році Державна аудиторська служба знайшла значні порушення під час закупівель, зроблених чиновниками мерії.
Олег Синютка — ексголова Львівської ОДА, народний депутат від партії «Європейська солідарність» набирає трохи більше 27% голосів і стає конкурентом Садового у другому турі виборів. Інтригу посилюють два фактори: Садовий і Синютка – колишні колеги, одна команда, Синютка був першим заступником Садового, а зараз – конкурент від популярної у Львові «ЄС», лідер якої – 5-й президент України Петро Порошенко став vip-агітатором за кандидата від своєї партії.
Обласні центри
Найбільш цікавими можуть стати другі тури виборів мерів у Полтаві, Черкасах, Чернівцях та Миколаєві.
Лідерами мерських перегонів у Полтаві, за даними одного зі штабів, стали Олександр Мамай із підтримкою у 31,5% голосів, та Сергій Іващенко — представник партії «Слуга народу», за якого проголосувало 16,2% виборців.
Олександр Мамай, колишній мер Полтави, відомий тим, що 14 вересня 2018 року депутати Полтавської міськради визнали його роботу незадовільною і достроково припинили його повноваження. Проти нього були відкриті кримінальні провадження, але невдовзі їх закрили через відсутність складу злочину. На посаду мера Полтави Олександр Мамай йде від партії «За майбутнє». Якщо стане мером, йому доведеться налагоджувати діалог із депутатським корпусом, що за своїм складом дуже нагадує той, який усунув Мамая з посади у 2018 році. Без досягнення домовленості сценарій може повторитися. З конкурентом Мамая Сергієм Іващенком виборці пов’язують сподівання на покращення роботи ЖКГ та налагодження комунікації між владою та полтавцями.
У Черкасах до другого туру, судячи з екзитполу, виходять чинний мер Анатолій Бондаренко (32,66%) і Віктор Євпак (19,84%). Чинний мер Черкас заявив про себе на початку каденції, коли за допомогою представників «Нацкорпусу» усунув від влади криміналітет, який успішно керував містом. Вдруге про свою позицію Бондаренко гучно заявив під час карантину, коли вимагав від центральної влади більшої свободи у рішеннях, пов’язаних із обмеженнями для бізнесу і транспорту на місцях. Після відкритого протистояння з президентом рейтинг мера почав зростати, і пан Бондаренко вирушив у самостійне політичне плавання.
Цікаво, що усі «сотні кримінальних справ», відкриті на Бондаренка, дивним чином припинені, а кампанія кандидата від «слуг» ведеться неочікувано м'яко. Ймовірним конкурентом Бондаренка у другому турі буде 35-річний черкасець Віктор Євпак, директор IT-компанії eKreative, співзасновник ГО Cherkasy IT Cluster, член партії «Голос».
В Чернівцях у другому турі змагатимуться, згідно з даними екзитполу, Роман Клічук (29,13%) і Віталій Михайлішин (21,43%). Роман Клічук є представником партії «Єдина альтернатива», яка з’явилася в результаті об’єднання підприємців та громадських активістів влітку цього року. Метою нової політичної сили є прагнення незалежності і дистанціювання від усіх відомих політичних груп, а також швидке й безболісне відновлення розвитку міста. Інший потенційний учасник другого туру виборів – Віталій Михайлішин.
Він у політиці з 2011 року і відомий тим, що навіть під час Майдану висловлювався на підтримку Віктора Януковича і «Партії регіонів». А ще Михайлішина називають людиною бізнесмена Дмитра Фірташа, який з власної кишені фінансував безліч об’єктів та заходів у Чернівцях, коли секретарем міськради і в.о. мера був саме Віталій Михайлішин. Спрогнозувати результати виборів у Чернівцях цього разу не береться ніхто через недовіру виборців, які впродовж попередніх 5 років спостерігали цілковиту бездіяльність, порожні балачки та скандали місцевої влади.
У Миколаєві, найімовірніше, до другого туру виходять чинний мер Олександр Сєнкевич (40,78%) та представник ОПЗЖ Владислав Чайка (26,77%).
Чинний мер Миколаєва прийшов до влади в 2015 році як представник «Самопомочі». І йому довелося відстоювати свою посаду в суді після висловлення недовіри депутатським корпусом міста. А після перемоги в суді провадити необхідні для розвитку міста рішення, з тим же складом міськради. Але місцеві еліти вважають Олександра Сєнкевича чужинцем і тому на цих виборах прагнуть не поступатися йому містом.
Головний конкурент Сєнкевича – Владислав Чайка, син ексмера Володимира Чайки, представник ОПЗЖ, з яким пов’язують можливість повернення до влади колишніх еліт. Головною «фішкою» передвиборчої кампанії Чайки є нібито домовленість із японцями про будівництво мосту через Південний Буг, без якого на місто чекає цілковитий колапс. Напередодні виборів в партії ОПЗЖ стався розкол і в ЦВК було подано 2 списки з претендентами від цієї політсили, що взагалі загрожувало тим, що її представників могли зняти з перегонів у Миколаєві.
Несподіванки виборів у два тури
Найбільш очевидна тенденція цьогорічних виборів мерів у два тури полягає у тому, що кандидати від нинішньої влади – майже ніде не стали фаворитами перегонів. Минуло тільки трохи більше року і рейтинги команди Володимира Зеленського не «витягнули» не лише мерів, але й навіть впливових фракцій у місцевих радах.
По-друге, «старі» політики, хоч і розраховували на реванш, проте далеко не всюди змогли з легкістю досягти бажаного результату. Звісно, на заваді стала низька явка та епідемія коронавірусу, проте розчарування виборців у нинішній провладній команді автоматично не повернуло їхньої прихильності до «старих» політичних еліт.
Нарешті, у більшості українці до кінця не зрозуміли, як саме зміниться їхнє життя після голосування. Це важливий аспект, адже після стількох виборів, перевиборів, реформ та плутанини є запит на роз’яснення та широку інформаційну кампанію щодо користі процесу децентралізації й обрання собі влади на місцях. На жаль, далеко не скрізь громадяни змогли розібратися у цих питаннях. Тож природньо, що низька явка могла були спровокованою саме такою тенденцією.
А поки що другими турами виборів мерів Україна у 2020-му році завершує дворічний виборчий марафон, який розпочався із балотування та сенсаційної перемоги Володимира Зеленського на президентських виборах в травні 2019-го.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»