Верховна рада через місцеві вибори та коронавірус у деяких депутатів цілий місяць не збиралася на засідання (за винятком позачергового 20 жовтня). За цей час в Україні виникла конституційна криза, захворюваність на COVID-19 побила кілька антирекордів, а депутати прострочили законні терміни ухвалення держбюджету в першому читанні. Як парламент намагався розв'язати накопичені проблеми і які законопроєкти були ухвалені на тижні – в матеріалі «Слово і діло».
Уже півтора тижня топ-тема в Україні – рішення Конституційного суду з електронного декларування. Нагадаємо, КСУ скасував статтю Кримінального кодексу про відповідальність за неправдиву інформацію в декларації, а також визнав неконституційними більшість повноважень НАЗК.
І президент Володимир Зеленський, і Верховна рада вже внесли свої пропозиції для врегулювання кризи. Пропозиція Зеленського була радикальною: визнати рішення КСУ таким, яке не створює правових наслідків, повернути скасовані статті і припинити повноваження складу суду. Лідери парламентських фракцій і груп провели в понеділок нараду зі спікером Дмитром Разумковим і виробили компроміс – законопроєкт «Про відновлення дії окремих положень закону України «Про запобігання корупції» та Кримінального кодексу України», співавтором якого стали 126 народних депутатів. Пропозиція полягає в тому, щоб повернути НАЗК повноваження, а у ККУ – скасовану статтю. Після ухвалення закону ще протягом двох місяців його доопрацювати.
Парламентський комітет рекомендував ухвалити законопроєкт Разумкова, водночас ініціативу президента навіть не розглядали. До речі, Зеленський до свого законопроєкту ставиться дуже ревно і навіть допустив розпуск парламенту, якщо депутати його не ухвалять: «Якщо буде політичний колапс, я побачу, що немає підтримки в Раді, а перш за все в «Слузі народу», тому що розуміють, що завдяки мені стали депутатами, але вони повинні розуміти відповідальність. Якщо підуть в розріз, ми будемо виходити з цієї ситуації навіть таким шляхом (розпустивши Верховну раду – ред.)».
Відновлення е-декларування: що передбачає новий законопроєктВерховна рада може ухвалити закон, який поверне електронне декларування в первинному вигляді.
Але на цьому тижні народні депутати не змогли розглянути компромісний законопроєкт: 5 листопада Разумков повідомив, що Олександр Дубінський вніс альтернативний документ. «Я не буду коментувати цю дію, але ви знаєте, що Верховна рада не порушує закони. Ми сьогодні не можемо розглянути цей закон, тому що немає висновку комітету. Я думаю, що ми зараз скоротимо терміни і розглянемо цей законопроєкт на наступному пленарному тижні з іншим пакетом законопроєктів, які також важливі для врегулювання цієї кризи», – заявив спікер.
Мінімум по КСУ, який народний депутати виконали – закликали суддів добровільно скласти повноваження. Поки відгуку на цей заклик немає. Крім того, сьогодні парламент намагався призначити ще двох суддів до Конституційного суду. До складу КСУ за законом входить 18 осіб, зараз їх там 15, у Верховній раді була можливість за своєю квотою призначити двох суддів. Однак запропоновані кандидатури не набрали потрібної кількості голосів.
20 жовтня на позачерговому засіданні Рада повинна була розглянути проєкт держбюджету на 2021 рік, згідно із законом це був дедлайн для першого читання. Але профільний комітет не зміг зібратися і вийшло «давайте вже після місцевих виборів» – 5 листопада.
У першому читанні проєкт ухвалили 275 голосами, 41 депутат голосував «проти», 14 – утрималися. Голоси дали фракція «Слуга народу», «Батьківщина», групи «За майбутнє» та «Довіра», а також позафракційні депутати.
«Голос» назвав три основні проблеми бюджету на 2021 рік: нереалістичний дефіцит, завищені доходи і прагнення задовольнити всі побажання, щоб отримати голоси. Тому фракція голосувати не стала. У «Європейській солідарності» назвали проєкт бюджету нереалістичним. «Дохідну частину виконати апріорі неможливо. Коли зараз на 2021-й плануються цифри 2020 року. І це при очікуваному падінні економіки приблизно до 7% 2020 року, а ми плануємо показники з урахуванням, що економіка має зрости на 11-12% в 2021-му. Це цифри для того, щоб виключно на папері забезпечити видаткову частину», – сказала Ніна Южаніна. В «Опозиційній платформі» вважають, що це бюджет «тотальної бідності і відсутності майбутнього».
В Україні вже майже 10 тисяч хворих на коронавірус. У вівторок депутати викликали «на килим» міністра охорони здоров'я Максима Степанова. «Можна скільки завгодно звинувачувати Міністерство охорони здоров'я, але ми не можемо за вас виконати правила. Тільки ви самі можете уберегти себе. Тільки ви можете одягнути маску, помити руки і дотримуватися дистанції», – так Степанов відреагував на заклик піти у відставку.
Держбюджети на 2000-2020 роки: коли ухвалювали в першому читанніДержавний бюджет на 2021 рік у першому читанні розглянуть тільки в листопаді. Це нормальна практика для українського парламенту.
Сьогодні, 6 листопада, народні депутати ухвалили закон, який передбачає штрафи за відсутність масок в громадських місцях (будівлях, транспорті). Штраф – від 10 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 170-255 гривень. Як заявляли в Міністерстві охорони здоров'я, правоохоронці на місці складатимуть протокол і штрафуватимуть порушників.
У вівторок під Радою протестували підприємці, які виступали проти запровадження реєстраторів розрахункових операцій (РРО) для фізосіб. Фракції і групи порадилися і внесли в парламент законопроєкт про відстрочення введення касового апарату для малого бізнесу на рік. Незважаючи на досягнені домовленості, ініціатива набрала лише 212 голосів і була відправлена на повторне перше читання. Голоси дали всі політичні сили, але замало для позитивного рішення.
Не все гаразд з президентськими ініціативами в парламенті. Депутати відправили на доопрацювання законопроєкт Зеленського про судову реформу (при цьому раніше його підтримав профільний комітет і Венеціанська комісія, але КСУ визнав низку положень законопроєкту неконституційними). Законопроєкт передбачав скорочення кількості суддів Верховного суду з 200 до 100, скорочення співробітників Вищої кваліфікаційної комісії суддів з 16 до 12, а також нові підстави для звільнення членів ВККС. «За» проголосували лише 22 депутати: «слуги народу», Руслан Стефанчук і Андрій Іванчук з групи «Довіра».
Цього тижня народні депутати схвалили:
антикорупційну стратегію на 2020-2024 роки (в першому читанні). У стратегії п'ять принципів: оптимізація функцій держорганів і усунення їх дублювання, цифрова трансформація і відкриті дані, зручні і законні сервіси, нетерпимість до корупції серед населення, невідворотність покарання.
Законопроєкт про посилення відповідальності за неправдиве мінування (перше читання). Рада хоче передбачити покарання у вигляді позбавлення волі від двох до шести років, а також конфіскацію майна.
Законопроєкт за посилення відповідальності за вчинення кримінальних злочинів проти журналістів (перше читання). Зокрема, за погрози журналістам і їхнім близьким, пошкодження майна, заподіяння побоїв, легких, середньої тяжкості або тяжких тілесних ушкоджень пропонують позбавляти волі на строк від 7 до 14 років.
Законопроєкт про дистанційну роботу (перше читання). Він передбачає, що її можна поєднувати з офісною, розмежовує поняття віддаленої та надомної. У законопроєкті прописана можливість для працівника з дитиною у віці до 3 років виконувати роботу дистанційно. Працівник, який зазнає дискримінації в офісі, може до 2 місяців працювати віддалено.
Нагадаємо, 6 листопада у Верховній раді склав присягу народного депутата Андрій Шараскін, який став членом фракції «Голос».
Олександра Худякова, спеціально для «Слово і діло»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»