Закон про амністію учасників війни на Донбасі, під яку не потраплять винуватці тяжких злочинів, буде схвалений парламентом після виборів і формування місцевих органів влади на цих територіях відповідно до українського законодавства. У коментарі «Слово і діло» правозахисник Борис Захаров висловив думку, що документ має враховувати, насамперед, тяжкість злочину.
«Тут треба бути дуже уважними із термінологією: у нас є військові злочини та воєнні злочини. Воєнні – це міжнародні злочини, скоєні внаслідок порушення Женевських конвенцій. Військові – це інше. Наприклад, призов юнаків на службу в армію в окупованому Криму – це воєнний злочин, який скоює Росія на окупованій території. Проблема в тому, що категорії воєнних злочинів не імплементовані в національне законодавство на нормальному рівні. Але я вважаю, що за амністії повинна застосовуватися зовсім інша логіка. Наприклад, сепаратисти, які воювали за всіма правилами, то ми, що тепер, маємо їх всіх амністувати?», — сказав Захаров.
Правозахисник додав, що важливо правильно кваліфікувати такі злочини.
Стратити не можна помилувати: амністія в різних країнах після військових конфліктівУ Хорватії бойовики, які не підпадали під амністію, змогли покинути країну, у Північній Ірландії практикували дострокове звільнення засуджених.
«Це не має обмежуватися воєнними злочинами та злочинами проти людяності. Я вважаю, що амністії не мають підлягати особи, які скоїли тяжкі та особливо тяжкі злочини. Тобто, амністії не має бути за скоєння воєнних злочинів, а також тяжких або особливо тяжких. Тому дуже важливо правильно кваліфікувати ці злочини», — вважає Захаров.
Амністія учасників конфлікту на Донбасі може бути передбачена у законопроєкті про колаборантів.
«Наприклад, якщо керуватися Женевськими конвенціями, то держава-окупант повинна зберегти судоустрій окупованої території. Вони цього не зберегли, але, наприклад, чи варто карати суддів, які, скажімо, не порушували права людини, але продовжили працювати у російських судах. Наприклад, таких людей можна амністувати, на мою думку. Це саме той випадок, коли під час кваліфікації треба враховувати, що кажуть міжнародні угоди. Я вважаю, що це має бути окремий законопроєкт або розділ у законопроєкті про колаборантів», — наголосив Захаров.
Раніше Кравчук заявив про те, що Україна наполягає на обміні полоненими щонайпізніше 15 грудня.
Також відзначимо, Кравчук розповів про «план дій» щодо Донбасу.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»