Не тільки мери великих міст, де наближається другий тур місцевих виборів, виступили проти запровадження карантину «вихідного дня». Підприємці заговорили про те, що постанова Кабміну не є законом, а лише – підзаконним актом, до того ж, перешкоджає проведенню господарської діяльності, що загрожує кримінальною відповідальністю. Чи так це і чи означає, що в такому разі можна не виконувати рішення уряду? І чи можна оскаржити в суді ухвалу Кабміну про карантин «вихідного дня» «Слово і діло» запитало в юриста «Столичної колегії адвокатів» Геннадія Дубова.
Адвокат пояснив, що постанова Кабміну – це підзаконний акт, який є обов'язковим для виконання на всій території України. Підзаконні акти повинні відповідати закону, як і закони, своєю чергою, повинні відповідати Конституції.
Демарш бізнесу: як Кабмін має реагувати на відмову дотримуватися карантинуНові обмеження є спірними, але уряд має вплинути на бізнес, який відмовляється дотримуватися правил, бо їх почнуть ігнорувати всі, вважає експерт.
«Підзаконний акт нижче в ієрархії, ніж закон, і безумовно, його можна оскаржити», – зазначив Геннадій Дубов.
Якщо ж говорити про запровадження карантину «вихідного дня», то юрист уточнив, що йдеться про внесення змін до вже наявної постанови Кабміну від 22 липня 2020 р № 641 «Про встановлення карантину».
«Часом буває, що дві норми говорять про різне і, в такому разі, ми керуємося актом вищої юридичної сили. Але в даному випадку такий підхід досить спекулятивний в тому сенсі, що Конституція, як і закон щодо постанови є менш конкретними і не передбачають конкретних механізмів. Тому такий аргумент не є безумовним», – вважає Геннадій Дубов.
Що стосується перешкоджання законній господарській діяльності, то підзаконні акти, закони саме і встановлюють певні рамки, повної свободи ніколи не буває. Наприклад, ті ж ліцензії, комусь заважають вести бізнес.
При цьому юрист нагадав про складне і поки що невирішене питання – чи можна тільки на підставі законодавства (закон про боротьбу з інфекційними захворюваннями, закон про забезпечення санітарно-епідеміологічного добробуту населення тощо) без запровадження надзвичайного стану обмежувати низку прав громадян.
«Це комплексне, складне питання, про яке ми говоримо з початку карантину. У деяких країнах Європи оголосили НС тільки для того, щоб мати змогу юридично запроваджувати обмеження. У нас ця ситуація по суті відійшла на другий план», – зауважив юрист.
Можна і оскаржити в суді постанову Кабміну про карантин, ніхто не позбавлений такого права.
«Якщо такі обмеження будуть визнані незаконними, то, теоретично, можна навіть вимагати від держави компенсації збитків, можливість така є. Чи буде це реалізоване на практиці? Сумнівно, оскільки такої традиції у нас немає», – вважає Геннадій Дубов.
Раніше «Слово і діло» розбиралось, чи можуть в регіонах відмовитися від карантину «вихідного дня».
Також ми дізналися, як працюватиме допомога підприємцям.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»