Під головуванням Саудівської Аравії 21-22 листопада відбувся саміт «Великої двадцятки». Він, як і більшість заходів у 2020 році, відбувся в онлайн-форматі. На порядку денному, звичайно, пандемія коронавірусу, її вплив на економіку, а також розподіл вакцини. Лідери G20 вирішили заморозити боргові виплати найбідніших держав до середини 2021 року, мобілізувати ресурси для фінансування розробок і поширення засобів діагностики і лікування коронавірусу, а також вакцин. «Слово і діло» вирішило нагадати, що обговорювали і які рішення ухвалювали на минулих самітах.
У 2008-2009 роках на двох зустрічах «Великої двадцятки» центральною темою для обговорення була світова фінансова криза. Під час вашингтонського «антикризового саміту» учасники погодили комюніке з кількох пунктів: країни повинні вжити зусиль для стабілізації фінансової системи і запуску економічного зростання; посилити регулювання світової фінансової системи; уряди повинні стимулювати споживання в своїх країнах; торгівля має бути вільною; необхідно провести реформу Міжнародного валютного фонду.
На саміті у квітні 2009-го в Лондоні країни-учасники вже узгодили план виходу з кризи. Зокрема, було вирішено виділити МВФ і Світовому банку понад трильйон доларів на боротьбу з кризою. Також домовилися про санкції проти офшорних зон і виділити кошти для пожвавлення світової торгівлі.
Світова фінансова криза обговорювалося також на самітах G20 в 2010-2012 роках. У 2010 у підсумковій заяві була поставлена мета за три роки скоротити дефіцит держбюджетів розвинених країн в два рази.
У 2013 році «Велика двадцятка» зібралася в Росії, щоб обговорити війну в Сирії і пришвидшення економічного зростання у світі. На саміті країни домовилися продовжувати боротьбу з фінансовими наслідками кризи, посилити боротьбу з корупцією, створити міжнародний механізм для вирішення проблеми ухилення від сплати податків. Також для кожної країни були затверджені середньострокові плани щодо зниження дефіциту бюджету і проведення структурних реформ
Війна в Україні двічі ставала однією з центральних тем на зустрічах Групи двадцяти – у листопаді 2014 року і наприкінці 2018-го. На зустрічі в 2014-му учасники засудили російську агресію в Україні, і президент Володимир Путін навіть достроково залишив саміт (втім, заявивши, що він пройшов нормально).
Саміт у 2018 році відбувся майже одразу після конфлікту Росії та України в Азовському морі, коли РФ захопила наших моряків і кораблі. Лідери країн закликав звільнити українців, також було вирішено задіяти «нормандський формат» для вирішення цієї кризи.
У 2015 році «Велика двадцятка» більше обговорювала питання безпеки – протистояння ІДІЛ і громадянську війну в Сирії (і наплив біженців, як результат). Затвердили декларацію боротьби з тероризмом, а також вирішили скоординувати зусилля для боротьби з міграційною кризою.
Головними темами торішнього саміту були торговельна війна між США і Китаєм, а також боротьба з кліматичними змінами. Цікаво, обговорюючи торговельну війну міністр фінансів Франції висловив побоювання, що через такі конфлікти може розпочатися глобальна економічна криза. Цього року світова економіка дійсно переживає рецесію, але з інших причин.
У підсумковому комюніке G20 заявила про потребу боротися зі змінами клімату, посилити боротьбу з фінансуванням тероризму та відмиванням грошей, розширювати права і можливості жінок.
Нагадаємо, на інфографіці можна подивитися, чим закінчилися саміти Україна-ЄС в 2015-2019 роках.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»