Уже сьогодні народні депутати отримають підготовлений до другого читання проєкт державного бюджету на 2021-й рік. Парламент матиме два пленарних тижні до кінця року, аби розглянути та ухвалити головний кошторис держави.
Уряд опинився одразу між 4-х вогнів. З одного боку – правки народних депутатів, з другого – потреба збереження співпраці із МВФ. З третього боку – бажання зберегти видатки та доходи бодай на рівні 2020-го року, ну і «вишенька» на бюджетному торті – неймовірна купа ризиків для економіки від пандемії коронавірусу у наступному році, й наслідки яких із високою вірогідністю не візьме на себе прогнозувати жоден експерт чи урядовець.
Однак, попри побоювання, що Кабмін і Верховна рада не встигнуть уже цього року затвердити проєкт бюджету-2021, формально терміни процесу дотримані.
Втім, залишається ймовірність того, що ухвалення документа може затягтися – традиційно під час голосування за головний кошторис країни між депутатами виникають тривалі дискусії. І навіть у фракції монобільшості наразі не існує єдиного консенсусного рішення стосовно держбюджету у нинішньому вигляді.
За яким бюджетним кодексом житиме держава наступного року? Чому буде важко дотриматися головних показників державного кошторису? Чи зможуть урядовці та парламентарі врахувати увесь спектр проблем, з якими зіткнеться економіка України?
Складні підрахунки
У першому читанні держбюджет на 2021-й рік Верховна рада ухвалила 5 лиcтопада. Як і очікувалось, документ зазнає численних правок до його наступного розгляду у другому читанні. Під час обговорення народні депутати внесли в проєкт 2,5 тисячі пропозицій і правок, що дорівнювало, фактично, ще одному бюджету. Профільний комітет обмежив депутатські забаганки, збільшивши дохідну частину на 20,2 млрд грн, а також запропонував перерозподілити видатки.
Які ж ключові показники бюджету на 2021-й рік й про які проблемні моменти вони свідчать?
Доходи держбюджету на наступний рік передбачені на рівні 1 трильйона 92 мільярдів гривень. Сума видатків планується значно вищою за доходи і становитиме 1 трильйон 328 мільярдів гривень. Дефіцит бюджету на 2021 рік закладений на рівні 236 мільярдів гривень, що становить 5,5% ВВП. Буквально за тиждень в Кабміні знайшли можливість скоротити дефіцит більш ніж на 34 мільярди гривень.
Дефіцит бюджету: як зупинення фінансування «незахищених» видатків позначиться на українцяхЦе справді свідчить про великий дефіцит бюджету, проте на соціальних виплатах не позначиться й може пришвидшити переговори з МВФ, вважає експерт.
ВВП закладають на рівні 4,5 трильйона гривень. Держборг у співвідношенні до ВВП складатиме 64,6%. Планується, що середньомісячна зарплата становитиме 13,6 тисячі гривень, а споживча інфляція сягне 7,3%. Середньорічний курс закладають на рівні 29,1 гривні за долар.
Планується незначне збільшення видатків на безпеку та оборону, освіту, медицину, зокрема, до 19, 5 мільярдів планують витратити на боротьбу з коронавірусом, з них витрати на вакцинацію складатимуть до 2,6 мільярда гривень.
На соціальний захист населення витратять 324 мільярди гривень, що на 7,5 мільярда гривень більше порівняно з поточним роком.
На розвиток дорожньої інфраструктури передбачено 150 мільярдів гривень, що також на 20,7 мільярда більше, ніж було у 2020-му році. Для підтримки малого та середнього бізнесу у бюджеті закладають 12 мільярдів гривень. Тричі планується піднімати мінімальну заробітну плату – станом на 1 грудня 2021 року вона має бути 6,5 тисяч гривень. Відповідно зростуть прожитковий мінімум (до 2393 гривень) та мінімальна пенсія (до 1934 гривень).
З яких джерел пропонують збільшити бюджетні надходження?
По–перше, за рахунок збільшення оподаткування: зокрема, від податку на прибуток підприємств додатково має надійти 1 млрд грн., а від ввізного мита ще 2,4 млрд. грн.
По-друге, державні підприємства повинні будуть відраховувати в бюджет не 30%, а 90% свого чистого прибутку. До другого читання до спецфонду мають бути зараховані надходження від легалізованих цьогоріч азартних ігор і розподілені на реалізацію заходів у галузі спорту, культури, медицини, освіти і науки за відповідними бюджетними програмами.
По–трете, 12 мільярдів гривень уряд планує отримати від приватизації.
Але аналіз проєкту бюджету показує нереалістичність багатьох джерел доходів або їхнє завищення. Також викликають питання і деякі видатки. Тож більшість експертів сходиться на думці, що виконати цей кошторис буде важко. І причин цьому є декілька. Так, у проєкті не до кінця врахували можливість і наслідки другої хвилі коронавірусу. На думку економістів, прогнозується занадто оптимістичний прогноз щодо зростання економіки, тоді як уже цьогоріч спостерігається зменшення капітальних інвестицій, відтік прямих іноземних інвестицій та фактичне зменшення кредитування. Рівень прогнозованої інфляції також виглядає не надто реалістично.
Крім того, проєкт бюджету-2021 вже врахував прибутки, які стосуються податкових змін, але ще не проголосовані ВР: підвищення акцизів, рентної плати, екологічного податку, тобто уряд та парламент знову повернулися до практики, коли разом із ухваленням бюджету змінюється і податкова система країни, що порушує податкове законодавство, за яким будь-які зміни не можуть відбуватися раніше, ніж за півроку до початку нового бюджетного періоду.
Бюджет-2021: чому депутати не встигнуть проголосувати до кінця рокуЗволікання із розглядом бюджету пов’язане із низкою причин, зокрема зі зменшенням закладених ресурсів, і наслідки будуть відчутні наступного року, вважає експерт.
Зазначений у проєкті дефіцит кошторису на рівні майже 6% - удвічі більший, ніж передбачено у бюджетному кодексі, а, як відомо, покриватиметься він переважно запозиченнями, що означає зростання боргового тиску у наступні роки. Сумніви викликають і плани з приватизації, бо, як показує багаторічний досвід, це дуже ненадійна стаття доходів.
Життя без бюджету?
Відповідно до норм бюджетного кодексу, парламент має до 1 грудня ухвалити держкошторис на наступний рік у цілому як закон.
Є ризик, що Верховна рада не встигне затвердити держбюджет у грудні. «Ми, вочевидь, не вкладемося у встановлений Бюджетним кодексом термін. Це вже очевидно, на жаль. Ми повинні вибачитися перед людьми, що не дотримуємося цього строку… На жаль, ми не зможемо цього зробити, вочевидь, цього року», — заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, нардеп від фракції «Слуга народу» Данило Гетманцев.
Чи було вже таке в історії незалежної України? Так, було – бюджет голосували «під ялинку» і 2015-го, і 2016-го, і 2017-го.
Що це означає для українців? Держава у такому разі зможе витрачати на видатки не більше 78% від обсягу видатків 2020 року. Не відбудеться запланованого підвищення мінімальної заробітної плати, фінансування видатків бюджету у кожному місяці не зможе перевищувати 1/12 обсягу видатків цьогорічного держбюджету, не можна буде фінансувати значну частину капітальних видатків; позичати кошти можна буде лише для того, аби погашати наявний держборг.
А ще – у разі невчасного ухвалення бюджету-2021, кошти на вакцинацію виділяти не можна, бо цьогоріч такої статті у кошторисі не було. Втім, навіть за такого сценарію, рівень соціальних видатків не зазнають змін - бюджетний кодекс передбачає, що субсидії й дотації місцевим бюджетам мають надаватись у розмірах, визначених у законі про держкошторис-2020.
Основні загрози для виконання бюджету
Представники аналітичних центрів сходяться на тому, що необхідно суттєво доопрацювати проєкт документа, привівши його до реалістичних показників, бо в умовах кризи необхідно спиратися на консервативний макроекономічний сценарій, особливо якщо це стосується державних прибутків.
Дефіцит бюджету: як зупинення фінансування «незахищених» видатків позначиться на українцяхЦе справді свідчить про великий дефіцит бюджету, проте на соціальних виплатах не позначиться й може пришвидшити переговори з МВФ, вважає експерт.
Також експерти вказують на можливі ризики для виконання бюджету. Як було вже зазначено, найпершою загрозою є надто завищені і оптимістичні очікування уряду від прибуткової частини. Більше шкоди, ніж користі для економіки країни можуть привести кроки із підвищення мінімальної заробітної плати. Це призведе до збільшення навантаження на платників єдиного податку, створить суттєві ризики для зростання тінізації економіки та викривлень економічних стимулів: збільшаться витрати бюджету, а стимули до інвестицій зменшаться на користь споживання.
Друга суттєва загроза - дефіцит майже у 240 мільярдів гривень. Його фінансування означатиме нарощування державного боргу, обслуговування якого за відсутності співпраці з МВФ буде дорогим та зменшить доступність кредитів для приватного сектору. Є ризики, що інфляційні очікування бюджету пов’язані з тим, що планується здійснити додаткову емісію гривні, щоб покрити дефіцит.
Інфляційний прогноз, передбачений у проєкті бюджету, перевищує фактичну інфляцію, яка спостерігається цього року. Тобто не виключено, що вона штучно завищена з метою збільшення доходів, чого може і не статися. Натомість підвищення інфляції з високою ймовірністю спричинить підвищення Нацбанком облікової ставки, що своєю чергою призведе до подорожчання кредитів і негативно позначиться на економічному зростанні.
Затримка із доопрацюванням головного кошторису держави пов’язана із прагненнями якомога швидше налагодити співпрацю з МВФ, без якої виконання бюджету буде вкрай складним. Саме із цим пов’язані останні зволікання із підготовкою документа до другого читання. Ймовірно, зменшення дефіциту до 5,5% дасть змогу поліпшити ситуацію у питанні виділення наступного траншу кредиту, й у разі ухвалення бюджету-2021 уже у першому місяці наступного року Фонд виділить щонайменше 1 мільярд доларів позики.
Олександр Радчук, спеціально для «Слово і діло»
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»